Олександр Приведенний – спадковий військовий авіатор. Батько Олександра проходив службу в олександрійській авіаційній частині. Обидва його сини – старший Сергій та молодший Олександр також стали військовими та проходили службу в вертольотній частині рідного міста.

 

У 1989 році Олександр закінчив Ачинське військове авіаційно-технічне училище за спеціальністю «Озброєння літальних апаратів». Військову службу проходив з 1986 по 2010 рік на різних авіаційно-технічних посадах. В 2010 році звільнився в запас та працював в авіаційних компаніях.

 

В 2021 році Олександр повернувся на військову службу до Гвардійської авіаційної бази Національної гвардії України. Проходив службу на інженерно-авіаційних посадах.

 

За характером Олександр був дуже спокійним, але майстром своєї справи. В колективі високо цінувались вміння та професіоналізм Олександра. В вільний час захоплювався рибалкою. Став удівцем. 

 

Повномасштабне вторгнення Олександр Приведенний зустрів у складі Гвардійської авіаційної бази Національної гвардії України. На той час займав посаду старшого інженера (з радіоелектронного обладнання вертольотів) інженерно-авіаційного відділення військової частини 2269. 

 

З 24 лютого розпочалось цілодобове чергування на аеродромі. Чергові сили постійно обслуговують авіаційну техніку, як Національної гвардії України так і Армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України.

 

15 квітня 2022 року приблизно о 22:25 по аеродрому був здійснений ракетний удар двома ракетами типу «Калібр». Під час вибуху було зруйновано ангар та будівля технічно-експлуатаційної частини, також пошкоджено інші споруди підрозділу. Тоді отримали поранення 9 військовослужбовців. Загинуло 6 військовослужбовців, виконуючи службові обов’язки в складі групи прийому-випуску повітряних суден. Серед загиблих старший інженер (з радіоелектронного обладнання вертольотів) інженерно-авіаційного відділення підполковник Приведенний Олександр Олександрович. Також під час удару загинули Микола Воложський, Максим Мельнічок, Олег Заболотний, Анатолій Назаренко, Денис Карпенко.

 

Сиротами залишились син Максим 1994 року народження та донька Дарина 2009 року народження.

 

Указом Президента України від 21.06.2022 № 431, за особисту мужність, самовіддані дії і героїзм виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

Наказом командувача Національної гвардії України від 18.07.2022 №221 зарахований навічно до списку особового складу військової частини 2269.