Владлен Олександрович Макаревич народився в місті Києві у родині військового та медика. Мав молодшу сестру.

Владлен закінчив 7 класів школи №185 імені Вернадського у місті Києві. Пізніше юнак продовжив навчання в ліцеї НТУ КПІ та по закінченню ліцею вступив до університету НТУ КПІ на радіотехнічний факультет.

Батьки відзначають, що Владлен був надзвичайно талановитою людиною, але найбільше хлопець захоплювався вивченням металів та зброї. Батько згадує, що коли Владлену було 6 років, він сам відремонтував та під’єднав домофон у будинку. Під час навчання в університеті для дипломного проєкту Владлен самостійно виготовив металошукач. За словами батьків, їхній син часто експериментував, захоплювався риболовлею та був дуже вправним водієм.

По закінченню університету Владлен Олександрович пройшов військову службу за контрактом в Прикордонних військах ЗСУ, де отримав звання «сержант». Після закінчення контрактної служби він продовжив займатися улюбленою радіотехнічною справою.

«Вітер» – такий позивний побратими вигадали для Владлена, через його всебічність та бажання вхопитися за вивчення багатьох справ одночасно.

Побратими згадують, що він ніколи не сидів на місці, завжди намагався бути корисним, був дуже справним снайпером, шляхетним воїном та неймовірно доброю людиною. На об’єкті несення служби він врятував і виростив кошеня та цуценя, бо дуже сильно любив тварин. Під час ротації на сході, він власноруч побудував побратимам баню та створив багато корисних побутових речей, загалом – був «майстром на всі руки».

Гвардієць був одруженим, проте вони з дружиною не мали дітей.

24 лютого «Вітер» та його батько, який є чинним військовим Збройних Сил України, поїхали в різні куточки Києва для боротьби з російською навалою. Владлен приймав бій за Київщину в складі угрупувань ТРО та після визволення Київщини приєднався до лав Національної гвардії України.

19 квітня 2022 року старший сержант Макаревич мобілізувався на службу у 25 бригаду охорони громадського порядку імені князя Аскольда Північного ОТО Національної гвардії України.

Старший сержант Макаревич виявив добровільне бажання вступити до складу 1 БРОП НГУ для звільнення від російської навали.

З метою посилення військ ОТУ «Лиман» для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, 09.08.2022 батальйонно-тактична група вибула у службове відрядження, в складі якої був старший сержант Владлен Макаревич.

Гвардієць ніколи не відступав та гідно боровся з ворогом, такі риси характеру ще в юнацтві хлопець перейняв від свого батька.

За 4 дні до загибелі, вони з батьком зустрілися на передовій на 15 хвилин та пізніше кожен вимушений був повернутись до виконання завдань.

08.12.2022 близько 04:15 під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в східній околиці смт Білогорівка Лисичанської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області у складі БТГР 1 БРОП НГУ під час штурмових дій противника за підтримки ствольної артилерії старший сержант Макаревич Владлен Олександрович отримав поранення несумісне з життям. Під час виконання завдань з відсічі штурмових дій противника разом зі старшим сержантом Макаревичем Владленом Олександровичем загинули: старший солдат Остапчук Андрій Олександрович та старший солдат Васильєв Олександр Володимирович.

У захисника залишилися батьки, сестра і дружина.

Стенд Макаревича Владлена Олександровича розміщений на «Стіні плачу» на Андріївському узвозі.

Посмертно старшого сержанта Макаревича Владлена Олександровича за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові Указом Президента України №161/2023 від 17 березня 2023 року нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 

Орденом «Лицарський хрест України»; 

Медалі: "Захисник України", "Сильному духом" нагороджений від ГО "Сильні духом".