Ігор Коцяр
19 березня 1994, Україна, Дніпропетровська, КривийРіг
23 липня 2014, Україна, Луганська, Лисичанськ

Народився у Кривому Розі Дніпропетровської області. Під час навчання у Дніпропетровській спеціалізованій школі з поглибленим вивченням туристично-краєзнавчих дисциплін №119 Ігор захоплювався спортивним туризмом, виборював призи на конкурсах краєзнавців. 2013 р. закінчив Дніпропетровське професійно-технічне училище №17 (за спеціальністю "столяр"), восени того ж року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у криворізькій окремій спеціальній моторизованій бригаді міліції внутрішніх військ МВС.
Під час подій Революції Гідності, взимку 2013 – 2014 рр. виконував завдання з охорони громадського порядку на вулицях столиці, дістав при цьому поранення.
Вже як військовослужбовець Національної гвардії України, у складі підрозділу понад місяць брав участь у антитерористичній операції на Донбасі, виявивши мужність, сумлінність, доброзичливість до товаришів, вірність Військовій присязі. 23 липня, під час боїв за визволення Лисичанська, зазнав смертельних поранень, коли потрапив у засідку на дорозі. Разом з Ігорем загинув полковник Павло Сніцар та генерал-майор Олександр Радієвський.
У травні 2015 р. поблизу м. Лисичанська урочисто відкрито пам’ятник на місці загибелі генерал-майора О. Радієвського, полковника П. Сніцара та солдата І. Коцяра.
25 липня 2015 р. память про Ігоря увічнена меморіальною дошкою на будівлі у Кривому Розі, де розташовано його підрозділ. Ще одну меморіальну дошку урочисто відкрито 3 вересня на будівлі Дніпропетровскої спеціалізованої школи з поглибленим вивченням туристично-краєзнавчих дисциплін №119, у музеї якої відкрито експозицію, присвячену Ігорю.
Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Наказом командувача Національної Гвардії України відомчою відзнакою «Мужність, честь, закон» (посмертно).
Наказом командувача Національної гвардії України зарахований навічно до списку особового складу 1-ї патрульної роти криворізької окремої бригади охорони громадського порядку НГУ.
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
посилання
Додаткові файли

Ігор Коцяр
19 березня 1994, Україна, Дніпропетровська, КривийРіг
23 липня 2014, Україна, Луганська, Лисичанськ
Народився у Кривому Розі Дніпропетровської області. Під час навчання у Дніпропетровській спеціалізованій школі з поглибленим вивченням туристично-краєзнавчих дисциплін №119 Ігор захоплювався спортивним туризмом, виборював призи на конкурсах краєзнавців. 2013 р. закінчив Дніпропетровське професійно-технічне училище №17 (за спеціальністю "столяр"), восени того ж року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у криворізькій окремій спеціальній моторизованій бригаді міліції внутрішніх військ МВС.
Під час подій Революції Гідності, взимку 2013 – 2014 рр. виконував завдання з охорони громадського порядку на вулицях столиці, дістав при цьому поранення.
Вже як військовослужбовець Національної гвардії України, у складі підрозділу понад місяць брав участь у антитерористичній операції на Донбасі, виявивши мужність, сумлінність, доброзичливість до товаришів, вірність Військовій присязі. 23 липня, під час боїв за визволення Лисичанська, зазнав смертельних поранень, коли потрапив у засідку на дорозі. Разом з Ігорем загинув полковник Павло Сніцар та генерал-майор Олександр Радієвський.
У травні 2015 р. поблизу м. Лисичанська урочисто відкрито пам’ятник на місці загибелі генерал-майора О. Радієвського, полковника П. Сніцара та солдата І. Коцяра.
25 липня 2015 р. память про Ігоря увічнена меморіальною дошкою на будівлі у Кривому Розі, де розташовано його підрозділ. Ще одну меморіальну дошку урочисто відкрито 3 вересня на будівлі Дніпропетровскої спеціалізованої школи з поглибленим вивченням туристично-краєзнавчих дисциплін №119, у музеї якої відкрито експозицію, присвячену Ігорю.
Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Наказом командувача Національної Гвардії України відомчою відзнакою «Мужність, честь, закон» (посмертно).
Наказом командувача Національної гвардії України зарахований навічно до списку особового складу 1-ї патрульної роти криворізької окремої бригади охорони громадського порядку НГУ.
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ