29 січня 1993, Україна, Сумська, Свеса
23 березня 2022, Україна, Луганська, Попасна

Головний сержант (посмертно) Сергій Харченко загинув 21 березня 2022 року в бою біля міста Попасна на Луганщині. Воїну було 29 років.
Сергій народився у селищі Свеса Сумської області. Навчався у місцевій школі. Ще змалку він був допитливим і винахідливим хлопчиком, який мав багато різних талантів, та без перебільшення був дуже розумним. У 2014 році закінчив Київський інститут бізнесу та технологій.
З 2019-го проходив службу у лавах Державної прикордонної служби України. Колеги віднукуються про Сергія, як про відповідального, дисциплінованого, ініціативного , який завжди користувався повагою в колективі, та добре знав свою роботу. У складі 3-го (Луганського) прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса брав участь у бойових діях на території ООС на Донбасі. Жив з дружиною та сином на Луганщині. Любив пізнавати щось нове, намагався весь час покращити життя тим, хто поруч. Завжди і всім приходив на допомогу.
Під час повномасштабного вторгнення Сергій продовжував боронити Луганську область від російських окупантів. Разом із побратимами обороняв місто Щастя. Потім із 24-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ тримав позиції під Попасною, де і прийняв останній бій. «Він сам стояв на позиції і відстрілював «вагнерівців». Вороги стояли в п'яти метрах від них.
21 березня зранку підбили їхній танк. Ввечері ми почули тишу на позиції, де знаходився Сергій. Забігли туди, але куля снайпера забрала його життя», – розповіли побратими загиблого. «Сергій був відповідальною та дуже доброю людиною, завжди простягав руку допомоги майже кожному. Завжди були багато телефонних дзвінків з проханням допомогти, адже люди знали, що він завжди допоможе! Найкращий син, онук, найкоханіший чоловік і тато, який мав безліч планів та просто хотів жити мирне життя, зі своєю родиною, піклуватися про своїх рідних. Але клята війна забрала його у нас. Сергій був неймовірно добрий, чуйний, дбайливий, уважний, надійний. Найкращий у всесвіті!
У це ніколи неможливо буде повірити, рана, яка буде кровоточити постійно . Це було кохання з першого погляду та на все життя. Перед самою війною ми з чоловіком повінчалися. Син до сих пір не розуміє де ж зараз тато. Ще маленький… Наш тато – Герой! А ми лише маленькі люди, які вклоняються тобі! Він здійснив подвиг. А у нас тепер подвиг – це просто вдихнути повітря. Без нього несамовито важко й боляче», – написала дружина воїна Аліна.
Головний сержант Сергій Харченко назавжди увійде в історію як Герой, який до останнього подиху залишився вірним Україні!
Указом Президента України Посмертно Сергію присвоєно звання Головний сержант та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали Героя у рідному місті. У Сергія залишились син, дружина, мама, дідусь і бабуся. Назавжди в наших серцях та пам’яті найкращий з людей!
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

29 січня 1993, Україна, Сумська, Свеса
23 березня 2022, Україна, Луганська, Попасна
Головний сержант (посмертно) Сергій Харченко загинув 21 березня 2022 року в бою біля міста Попасна на Луганщині. Воїну було 29 років.
Сергій народився у селищі Свеса Сумської області. Навчався у місцевій школі. Ще змалку він був допитливим і винахідливим хлопчиком, який мав багато різних талантів, та без перебільшення був дуже розумним. У 2014 році закінчив Київський інститут бізнесу та технологій.
З 2019-го проходив службу у лавах Державної прикордонної служби України. Колеги віднукуються про Сергія, як про відповідального, дисциплінованого, ініціативного , який завжди користувався повагою в колективі, та добре знав свою роботу. У складі 3-го (Луганського) прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса брав участь у бойових діях на території ООС на Донбасі. Жив з дружиною та сином на Луганщині. Любив пізнавати щось нове, намагався весь час покращити життя тим, хто поруч. Завжди і всім приходив на допомогу.
Під час повномасштабного вторгнення Сергій продовжував боронити Луганську область від російських окупантів. Разом із побратимами обороняв місто Щастя. Потім із 24-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ тримав позиції під Попасною, де і прийняв останній бій. «Він сам стояв на позиції і відстрілював «вагнерівців». Вороги стояли в п'яти метрах від них.
21 березня зранку підбили їхній танк. Ввечері ми почули тишу на позиції, де знаходився Сергій. Забігли туди, але куля снайпера забрала його життя», – розповіли побратими загиблого. «Сергій був відповідальною та дуже доброю людиною, завжди простягав руку допомоги майже кожному. Завжди були багато телефонних дзвінків з проханням допомогти, адже люди знали, що він завжди допоможе! Найкращий син, онук, найкоханіший чоловік і тато, який мав безліч планів та просто хотів жити мирне життя, зі своєю родиною, піклуватися про своїх рідних. Але клята війна забрала його у нас. Сергій був неймовірно добрий, чуйний, дбайливий, уважний, надійний. Найкращий у всесвіті!
У це ніколи неможливо буде повірити, рана, яка буде кровоточити постійно . Це було кохання з першого погляду та на все життя. Перед самою війною ми з чоловіком повінчалися. Син до сих пір не розуміє де ж зараз тато. Ще маленький… Наш тато – Герой! А ми лише маленькі люди, які вклоняються тобі! Він здійснив подвиг. А у нас тепер подвиг – це просто вдихнути повітря. Без нього несамовито важко й боляче», – написала дружина воїна Аліна.
Головний сержант Сергій Харченко назавжди увійде в історію як Герой, який до останнього подиху залишився вірним Україні!
Указом Президента України Посмертно Сергію присвоєно звання Головний сержант та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали Героя у рідному місті. У Сергія залишились син, дружина, мама, дідусь і бабуся. Назавжди в наших серцях та пам’яті найкращий з людей!
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ