Микола народився 6 квітня 1975 року у місті Пирятин Полтавської області. Його освітній шлях розпочався в загальноосвітній школі №6 цього ж міста, де він здобув загальну середню освіту. В сім'ї Миколи було 3 дітей, він був старшим братом для двох молодших сестер.

 

У 1993 р. Микола був призваний до армії, а після завершення військової служби вирішив здобути вищу освіту. У 2001 році він закінчив Харківський державний університет сільського господарства, отримавши спеціальність енергетика сільського господарства.

 

У вересні 2003 року чоловік почав працювати в органах внутрішніх справ на посаді експерта-криміналіста. Пізніше був призначений на посаду помічника начальника оперативної частини штабу Пирятинського РВ УМВС України в Полтавській області. Колишні товариші з роботи, друзі, рідні та бойові побратими характеризують Миколу Васильовича, як «людину-свято», особу, яка завжди приносила з собою світло і радість, незалежно від його власного настрою. Після спілкування з ним, настрій покращувався.

 

Суттєво відрізнявся від колег своєю винятковою фізичною підготовкою, Микола проявляв разючу фізичну та психологічну витривалість. Відмінно володів зброєю. Це була людина, яка відзначалася критичним мисленням, завжди приймала рішення з холодним розумом і здатністю знаходити вихід із будь-яких проблемних ситуацій чи труднощів.

 

У 2014 році Микола долучився до оборони держави в межах АТО. Після припинення активних бойових дій, повернувся до рідного містечка. Через проблеми зі здоров'ям звільнився зі служби та вийшов на заслужену пенсію. 

 

Звістку про початок повномасштабного вторгнення отримав перебуваючи за кордоном та одразу прийняв рішення повертатися до України. Приїхавши до свого міста, він прибув до військкомату і призватися на службу до лав Національної гвардії України. Ще на етапі формування першої ротно-тактичної групи прагнув потрапити до неї та приєднатися до оборони країни в найнапруженіших точках зіткнення.

 

Загинув під час виконання бойової операції 05.08.2023р. о 19:20 унаслідок артилерійського обстрілу, отримавши поранення несумісне з життям.

 

Похований військовослужбовець на центральному кладовищі Пирятина. 

 

Микола був людиною з високими моральними цінностями, яка цінувала кожен момент життя. Його впертість і визначеність завжди допомагали йому доводити справи до логічного завершення. Це патріот своєї країни, для якого вибороти Перемогу було найважливішою метою і мрією.

 

За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові Указом Президента України №35/2024 від 29 січня 2024 року нагороджений медаллю “За військову службу Україні” (посмертно).