Патрульний поліцейський Олег Волошин загинув на Херсонщині, боронячи рідну землю від російських загарбників

Інспектор взводу №1 роти №4 батальйону №3 полку №1 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Олег Волошин загинув 20 липня 2022 року унаслідок обстрілу, виконуючи бойове завдання.

Олег народився на Чернігівщині. З 2013 по 2015 рік служив у Збройних силах України. З 2017 року долучився до лав патрульної поліції міста Києва. Разом з іншими правоохоронцями він добровільно записався до зведеного загону, щоб боронити Україну від російських загарбників. Життя поліцейського обірвалось внаслідок ворожого обстрілу. У серпні йому мало виповнитися 29 років. Батьки втратили сина, овдовіла дружина, без батька залишився маленький синочок… Загиблий мав багато друзів та товаришів по службі, які з глибоким сумом сприйняли звістку про його смерть.

Чуйна, небайдужа, світла людина, оптиміст. Олег був тим, хто не залишить у біді, завжди допоможе. Саме тому обрав службу в патрульній поліції. Завжди був активним, охоче ділився своїми знаннями та досвідом. Увесь вільний час після служби присвячував родині. Найкращий тато, люблячий чоловік, турботливий син. Він був взірцем оптимізму, любив природу, музику та автомобілі. Олег не просто бачив красу, а й створював її власноруч ‒ його чудові вироби зі шкіри нагадуватимуть друзям та рідним про нього. Планував, мріяв... На службі це був відповідальний працівник, щирий товариш. Наполегливий, надійний, сміливий.

«Важко усвідомлювати, що Олега вже немає з нами. Пліч-о-пліч ми працювали майже три роки. Веселий, життєрадісний, працьовитий, міг знайти спільну мову з різними людьми, надійний напарник та добрий друг. Він жив з вірою в серці. Часто розповідав про те, чим хотів займатись у старості, і ніколи не говорив про смерть. Влучно жартував і ніколи не ображався на жарти. У складних ситуаціях на Олега можна було розраховувати, адже він завжди допомагав. Чудовий сім’янин. Родина для нього завжди була на першому місці. Дякую за службу та дружбу, напарнику! Вірю, що ти зараз у кращому світі…» – розповідає напарниця поліцейського Анастасія Бондар.

«Моїм наставником у патрульній поліції став Олег Волошин. Я був його першим стажистом, і все, що знаю та вмію, – його заслуга. Щирий, чуйний, надійний, самовідданий поліцейський. Олег був неймовірно доброю людиною. Мене часто дивувало, що, попри тяжку роботу, він завжди поводився гідно, намагався допомогти всім оточуючим. Багато людей приходять у наше життя і йдуть з нього, але тільки справжні друзі залишать слід у серцях. Олег назавжди у моїй пам’яті…», - з сумом каже колега Олексій Анісімов.

«Пам’ятаю, як Олег наспівував: «Без Подолу Київ неможливий…», а колеги продовжували: «Верхній Вал і Нижній Вал ‒ там Волошин оформляв…». І вулицю Спаську почали між собою називати Волошинською.

Завжди радісний, позитивний, хороший сім’янин та побратим. Про Олега можна сміливо сказати, що таких, як він, більше ніколи не буде. Спочивай з миром, друже…», ‒ розповів командир роти Віктор Кучеренко.

Порядний та мужній чоловік, відважний воїн, відповідальний поліцейський, який любив життя, любив свою родину, країну та загинув, аби ми могли жити у вільній Україні. Цієї втрати ми не забудемо та не пробачимо нашим ворогам. Спи спокійно, друже! Дякуємо Герою за вірну та віддану службу!