Максим Волик
9 вересня 1986, Україна, Харківська, Ізюмський, Барвінкове
2 березня 2023, Україна, Харківська, Харків
Ніс службу під обстрілами: поліцейський Максим Волик загинув під час ракетного удару по Харкову
Професійний, відкритий, позитивний, готовий завжди прийти та допомогу – так згадують про Максима усі, хто його знав.
2 березня 2022 року поліцейський з колегами здійснював охорону будівлі ГУНП в Харківській області. Війська росії завдали ракетний удар по управлінню. В результаті обстрілу будівля частково обвалилася. Поліцейські, які там знаходились, були фактично поховані живцем. Серед них був Максим.
Максим Волик народився у 1986 році в селищі Барвінкове в Харківській області. У 2015 році він прийшов працювати в патрульній службі поліції. Через три роки перевівся до поліції особливого призначення «Схід» ГУНП в Харківській області, де обійняв посаду заступника командира взводу № 3 роти патрульної служби.
Колеги Максима розповідають, що він не пропускав жодного відрядження на Донеччину, де його підрозділ забезпечував правопорядок, ніс службу на блокпостах.
З початку повномасштабного вторгнення росіян на територію України він виконував службові обов'язки в Харкові під обстрілами ворога.
За словами командира роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області Сергія Богдановського, Максим був відкритою, чуйною людиною, дуже професійним, добре знав законодавство:
«Мене завжди дивувало, як він швидко вирішував конфлікти між людьми, як майстерно виявляв наркозлочини – в нього було певне відчуття, розвинена професійна інтуїція і при спілкуванні з людиною він відчував, якщо щось не так».
Товариш по службі Денис Дерев'янко розповів, що Максим був для нього не тільки керівником, а ще надійним товаришем. Вони з Максимом прийшли до підрозділу «Схід» у 2018 році, почали спілкуватись на службі, разом заступали в наряди :
«Він був мені близьким другом. Це була дуже відкрита людина, дуже позитивна, з яким приємно було проводити час. Він став для мене, як брат».
2 березня 2022 року Максим разом з іншими поліцейськими здійснювали охорону адмінбудівлі Головного управління Національної поліції в Харківській області. Близько 8:20 у Харкові пролунали вибухи. Це були «прильоти» протикорабельних ракет «Калібр». Ворог застосував по місту три ракети, одна з яких влучила по обласному главку поліції Харківщини. Від удару обвалилась частина приміщення - сходи декількох поверхів, і люди, які знаходились там, опинилися під завалами..
В день загибелі товариша Денис Дерев’янко також був у будівлі ГУНП: «Я в той час був в лівому крилі. Як почув вибух, побіг туди. До приїзду всіх служб ми почали самостійно розбирати завали, діставати хлопців. Я шукав Максима, але в перший день ми його не знайшли..».
За три дні до своєї загибелі Максим одружився. Без сина залишилися батьки, без чоловіка дружина.
Указом Президента України Максим Волик нагороджений орденом «За мужність» III ступеня «посмертно».
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Додаткові файли
Максим Волик
9 вересня 1986, Україна, Харківська, Ізюмський, Барвінкове
2 березня 2023, Україна, Харківська, Харків
Ніс службу під обстрілами: поліцейський Максим Волик загинув під час ракетного удару по Харкову
Професійний, відкритий, позитивний, готовий завжди прийти та допомогу – так згадують про Максима усі, хто його знав.
2 березня 2022 року поліцейський з колегами здійснював охорону будівлі ГУНП в Харківській області. Війська росії завдали ракетний удар по управлінню. В результаті обстрілу будівля частково обвалилася. Поліцейські, які там знаходились, були фактично поховані живцем. Серед них був Максим.
Максим Волик народився у 1986 році в селищі Барвінкове в Харківській області. У 2015 році він прийшов працювати в патрульній службі поліції. Через три роки перевівся до поліції особливого призначення «Схід» ГУНП в Харківській області, де обійняв посаду заступника командира взводу № 3 роти патрульної служби.
Колеги Максима розповідають, що він не пропускав жодного відрядження на Донеччину, де його підрозділ забезпечував правопорядок, ніс службу на блокпостах.
З початку повномасштабного вторгнення росіян на територію України він виконував службові обов'язки в Харкові під обстрілами ворога.
За словами командира роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області Сергія Богдановського, Максим був відкритою, чуйною людиною, дуже професійним, добре знав законодавство:
«Мене завжди дивувало, як він швидко вирішував конфлікти між людьми, як майстерно виявляв наркозлочини – в нього було певне відчуття, розвинена професійна інтуїція і при спілкуванні з людиною він відчував, якщо щось не так».
Товариш по службі Денис Дерев'янко розповів, що Максим був для нього не тільки керівником, а ще надійним товаришем. Вони з Максимом прийшли до підрозділу «Схід» у 2018 році, почали спілкуватись на службі, разом заступали в наряди :
«Він був мені близьким другом. Це була дуже відкрита людина, дуже позитивна, з яким приємно було проводити час. Він став для мене, як брат».
2 березня 2022 року Максим разом з іншими поліцейськими здійснювали охорону адмінбудівлі Головного управління Національної поліції в Харківській області. Близько 8:20 у Харкові пролунали вибухи. Це були «прильоти» протикорабельних ракет «Калібр». Ворог застосував по місту три ракети, одна з яких влучила по обласному главку поліції Харківщини. Від удару обвалилась частина приміщення - сходи декількох поверхів, і люди, які знаходились там, опинилися під завалами..
В день загибелі товариша Денис Дерев’янко також був у будівлі ГУНП: «Я в той час був в лівому крилі. Як почув вибух, побіг туди. До приїзду всіх служб ми почали самостійно розбирати завали, діставати хлопців. Я шукав Максима, але в перший день ми його не знайшли..».
За три дні до своєї загибелі Максим одружився. Без сина залишилися батьки, без чоловіка дружина.
Указом Президента України Максим Волик нагороджений орденом «За мужність» III ступеня «посмертно».
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ