Народився Варченко Віталій Федорович 20 грудня 1984 року у місті Черкаси.

Навчався в спеціалізованій загальноосвітній школі №26. Займався в секції тайського боксу та понад 10 років свого життя присвятив тренерській діяльності. Спорт був частиною життя Віталія. Навіть на передовій, у короткі години відпочинку, військовослужбовець знаходив час для фізичних тренувань.

За час проходження військової служби головний сержант Віталій Варченко зарекомендував себе патріотом, відданим справі охорони державного кордону України, військовому обов’язку та народу України. 

У вересні 2022 року Віталій Варченко був призваний по мобілізації до лав Державної прикордонної служби України, аби боронити Батьківщину від окупантів.

З січня по травень 2023 року виконував бойові задачі в н.п. Федорівка Бахмутського району Донецької області, де був поранений.

15 січня 2024 року головний сержант Віталій Варченко разом із побратимами з третього відділу прикордонної служби першої прикордонної комендатури швидкого реагування знову вибув в зону активних бойових дій в район н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області, де мужньо виконував бойові завдання.

Головний сержант Віталій Варченко поєднував бойові задачі і функції провідника. Це потребувало надзвичайних фізичних та морально-вольових якостей.

30 січня 2024 року о 03.40 Віталій Варченко разом з начальником третього відділу прикордонної служби, висунулися на допомогу оборонцям позиції «Ураган» під артобстрілом та атаками безпілотників. Близько 04.00 група піхоти  противника (близько 15 осіб) під прикриттям крупнокаліберного кулемету розпочала штурм позиції. Завдяки вмілій організації бою та надзвичайній мужності, професіоналізму головного сержанта Віталія Варченка, який уражав противника з усіх наявних видів озброєння, наступ противника було відбито, ворог поніс втрати (5 – знищені, 4 – поранені) та відійшов. Після втечі окупантів Віталій Варченко, не перепочивши, вирушив по новий бойовий комплект, оскільки інтенсивність боїв мала виразну тенденцію до зростання.

25 січня 2024 року в бою на передовій позиції «Бриз», що вважалася одною з найскладніших для оборони і найнебезпечніших через цілодобові обстріли, було поранено прикордонника, який не міг самостійно покинути укриття. На допомогу прибув Віталій Варченко. Він на собі ніс побратима до командно-спостережного пункту близько 4 кілометрів, періодично переховуючись з пораненим в укриттях, оскільки шляхи слідування обстрілювалися ворожою артилерією.

09 лютого 2024 року на передовій позиції «Бриз» скидом БпЛА противника було поранено прикордонника. І знову головний сержант Віталій Варченко незважаючи на смертельну небезпеку, поспішив на порятунок побратима. Ворог, очікуючи прибуття допомоги, суттєво посилив інтенсивність артобстрілу квадрата, де знаходився поранений. Всупереч цьому Віталій Варченко, маневруючи між розривами, відтягнув пораненого прикордонника до найближчої посадки, де надав невідкладну допомогу і дочекався моменту, коли евакуація стала можливою.

25 лютого 2024 року після 7 діб важких випробувань і виконаних бойових задач військовослужбовець мав вибувати на відпочинок, аби за декілька днів знову рятувати життя і нищити ворога. О 22.00 в десантне відділення БМП, на якому рухався головний сержант Віталій Варченко, влучила ракета ворожого протитанкового ракетного комплексу, обірвавши його життя.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі головний сержант Варченко Віталій Федорович  нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).