18 вересня 2002, Україна, м. Одеса
23 лютого 2025, російська федерація, Махновка
Євгеній народився і виріс у місті Одеса. Завжди був щирим хлопцем, який вмів бачити красу у дрібницях: у вранішній риболовлі з дідусем, у затишку родинних вечорів, у смаку страв, які він із любов’ю готував для близьких та друзів. З дитинства захоплювався футболом і машинами. Але хобі не обмежувалися технікою, після завершення школи став майстром кулінарної справи, отримавши фах кухаря-кондитера. Готуючи, він у кожну страву вкладав частинку душі та любові.
У червні 2021 року Євгеній був призваний на строкову службу до лав прикордонників.
Повномасштабне вторгнення хлопець зустрів у складі Одеського загону. У 2023 році підписав контракт з Держприкордонслужбою та разом із побратимами продовжив боронити узбережжя Чорного моря та знищувати ворожі повітряні цілі. З 2024 року проходив службу в Ізмаїльському прикордонному загоні, виконуючи важливі бойові завдання. Завжди був першим у бою, без вагань ризикував собою заради спільної мети – захисту та перемоги України. Життя Євгенія обірвалося занадто рано, але світле та душевне тепло, яке він дарував рідним і друзям, ніколи не згасне. Прикордонник загинув як справжній воїн, але пам’ять про нього буде жити вічно. Світла пам’ять, Герою!
18 вересня 2002, Україна, м. Одеса
23 лютого 2025, російська федерація, Махновка
Євгеній народився і виріс у місті Одеса. Завжди був щирим хлопцем, який вмів бачити красу у дрібницях: у вранішній риболовлі з дідусем, у затишку родинних вечорів, у смаку страв, які він із любов’ю готував для близьких та друзів. З дитинства захоплювався футболом і машинами. Але хобі не обмежувалися технікою, після завершення школи став майстром кулінарної справи, отримавши фах кухаря-кондитера. Готуючи, він у кожну страву вкладав частинку душі та любові.
У червні 2021 року Євгеній був призваний на строкову службу до лав прикордонників.
Повномасштабне вторгнення хлопець зустрів у складі Одеського загону. У 2023 році підписав контракт з Держприкордонслужбою та разом із побратимами продовжив боронити узбережжя Чорного моря та знищувати ворожі повітряні цілі. З 2024 року проходив службу в Ізмаїльському прикордонному загоні, виконуючи важливі бойові завдання. Завжди був першим у бою, без вагань ризикував собою заради спільної мети – захисту та перемоги України. Життя Євгенія обірвалося занадто рано, але світле та душевне тепло, яке він дарував рідним і друзям, ніколи не згасне. Прикордонник загинув як справжній воїн, але пам’ять про нього буде жити вічно. Світла пам’ять, Герою!
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ