Народився Тихий Юрій Володимирович  25 травня 1979 року в с. Бджільна Теплицького району  (тепер Гайсинського району) Вінницької області. Згодом родина переїхала на Бершадщину.  Юрій навчався у Голдашівській загальноосвітній школі І-ІІ ст.  У 1996 році закінчив курси водіїв та почав працювати у місцевому СФГ  ,,Південь" на посаді водія.

У 1997 році  Юрій Тихий був призваний до лав Збройних Сил України. Після повернення знову працюв  у СФГ  ,,Південь"

З 2013 року проживав у Києві  та  працював на підприємстві  ,,Кийтранс" водієм маршрутного автобуса.  Мав чудову сім’ю, матір, дружину та дітей. Дуже любив своїх рідних, був готовий для них зробити все можливе, щоб почувалися щасливими та у безпеці.  Юрій - чудовий,  люблячий чоловік, син, яким пишається матір, турботливий та лагідний батько, а ще гарний друг, працьовитий та відповідальний працівник, уважна, щира, порядна людина, надійний та сміливий воїн і побратим.  Під час АТО/ООС  був призваний у Чернівецький прикордонний округ, де прослужив  біля 1,5 року. Після служби повернувся на роботу на підприємство  ,,Кийтранс".

Старший сержант Юрій Тихий віддано служив Батьківщині та вдруге став на захист держави проти російських окупантів в березні 2022 року. Військовослужбовець добровільно був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та гідно виконував військовий обов'язок в Державній прикордонній службі України.

З березня 2022 року по березень 2023 року військовослужбовець проходив службу в 7 прикордонному загоні та у складі прикордонного підрозділу з червня по жовтень 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України проти російського агресора на території Донецької області.

З 12 квітня 2024 року старший сержант Юрій Тихий проходив військову службу в 1 прикордонному загоні та з 26 квітня 2024 року військовослужбовець виконував бойові та спеціальні завдання в оперативному підпорядкуванні оперативно-тактичного угрупування «Харків» у Харківській області, в районі н.п. Вовчанськ. До виконання службових обов'язків Юрій Тихий ставився сумлінно та відповідально, неухильно виконував розпорядження начальників та проявляв ініціативу. Брав активну участь в обслуговуванні та ремонті техніки, демонстрував високу кваліфікацію та професіоналізм. Здійснював регулярні виїзди для переміщення особового складу, доставки та поповнення боєкомплектом підрозділів.

08 червня 2024 року внаслідок ворожого удару керованою авіаційною бомбою по н.п. Хотімля Харківської області старший сержант Юрій Тихий отримав осколкові поранення несумісні з життям та загинув.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший сержант Тихий Юрій Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).