Олександр Тарасов
31 жовтня 1976, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
15 лютого 2023, Україна, Донецька, Федорівка

Тарасов Олександр Володимирович народився 31 жовтня 1976 року в місті Кривий Ріг. Він виріс у багатодітній родині, де батько, ветеран праці, самостійно виховував шістьох дітей після того, як у 1995 році померла мати. Олександр був старшим з шести дітей, і батько став для нього важливою фігурою. Після втрати матері, він взяв на себе багато відповідальності за молодших братів та сестер, підтримуючи родину в складні часи. Батько Олександра працював на важкій роботі на Криворізькому металургійному заводі та завжди був прикладом відданості сім'ї та трудової доблесті. Олександр часто згадував його як людину, яка вклала всю свою енергію в виховання дітей.
Олександр багато в чому слідував прикладу батька, прагнучи досягти успіху через важку працю та самовідданість. Незважаючи на складнощі, він завжди залишався на допомогу родині, зокрема молодшим братам і сестрам.
У 2002 році Олександр одружився з коханою жінкою, і через рік у їхній родині народилася донька, яка стала сенсом його життя. Проте в 2018 році, після складних обставин, Олександр і його дружина розлучилися. Однак, навіть після розлучення, він завжди був відданим батьком і активно підтримував свою доньку, намагаючись дати їй усе найкраще.
У 2022 році, коли почалася повномасштабна війна, Олександр мав право виїхати за кордон, оскільки в його родині були двоє людей з інвалідністю — сестра, інвалід дитинства, та брат, який отримав інвалідність у 2022 році. Однак, незважаючи на ці обставини, Олександр вирішив залишитись в Україні. Він відправив свою доньку на безпечне місце до Німеччини і сам вирушив на фронт. Він швидко здобув повагу своїх побратимів і став прикладом відваги та самовідданості. Побратими згадують Олександра як позитивного та безстрашного героя.
15 лютого 2023 року Тарасов Олександр загинув героїчно, виконуючи завдання з захисту національної безпеки та оборони України під час боїв за Бахмут, Донецької області. Його смерть стала величезною втратою для родини, друзів і країни.
Після загибелі Олександра, його батько, який пережив смерть сина, не витримав цієї втрати. 1 лютого 2024 року він пішов з життя. Для нього смерть сина стала важким ударом, і він не зміг пережити цю трагедію.
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Додаткові файли

Олександр Тарасов
31 жовтня 1976, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
15 лютого 2023, Україна, Донецька, Федорівка
Тарасов Олександр Володимирович народився 31 жовтня 1976 року в місті Кривий Ріг. Він виріс у багатодітній родині, де батько, ветеран праці, самостійно виховував шістьох дітей після того, як у 1995 році померла мати. Олександр був старшим з шести дітей, і батько став для нього важливою фігурою. Після втрати матері, він взяв на себе багато відповідальності за молодших братів та сестер, підтримуючи родину в складні часи. Батько Олександра працював на важкій роботі на Криворізькому металургійному заводі та завжди був прикладом відданості сім'ї та трудової доблесті. Олександр часто згадував його як людину, яка вклала всю свою енергію в виховання дітей.
Олександр багато в чому слідував прикладу батька, прагнучи досягти успіху через важку працю та самовідданість. Незважаючи на складнощі, він завжди залишався на допомогу родині, зокрема молодшим братам і сестрам.
У 2002 році Олександр одружився з коханою жінкою, і через рік у їхній родині народилася донька, яка стала сенсом його життя. Проте в 2018 році, після складних обставин, Олександр і його дружина розлучилися. Однак, навіть після розлучення, він завжди був відданим батьком і активно підтримував свою доньку, намагаючись дати їй усе найкраще.
У 2022 році, коли почалася повномасштабна війна, Олександр мав право виїхати за кордон, оскільки в його родині були двоє людей з інвалідністю — сестра, інвалід дитинства, та брат, який отримав інвалідність у 2022 році. Однак, незважаючи на ці обставини, Олександр вирішив залишитись в Україні. Він відправив свою доньку на безпечне місце до Німеччини і сам вирушив на фронт. Він швидко здобув повагу своїх побратимів і став прикладом відваги та самовідданості. Побратими згадують Олександра як позитивного та безстрашного героя.
15 лютого 2023 року Тарасов Олександр загинув героїчно, виконуючи завдання з захисту національної безпеки та оборони України під час боїв за Бахмут, Донецької області. Його смерть стала величезною втратою для родини, друзів і країни.
Після загибелі Олександра, його батько, який пережив смерть сина, не витримав цієї втрати. 1 лютого 2024 року він пішов з життя. Для нього смерть сина стала важким ударом, і він не зміг пережити цю трагедію.
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ