Сомко Андрій Андрійович народився 22.09.1987 року в смт Макарів. Навчався в Макарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2. 

З 12.10.2005 по 31.10.2006 перебував на військовій службі в Київському обласному військовому комісаріаті у Збройних Силах України. До початку повномасштабного вторгнення РФ працював водієм автотранспортних засобів бригади доставки готової продукції у Філії "Макарівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес".

Під час бойових дій в смт Макарів не залишив рідного селища та допомагав односельцям: евакуйовував мешканців на власному транспорті, іншим доставляв продукти харчування, також допомагав військовим, які захищали наше селище, необхідними матеріалами.

З 16.01.2023 року прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації до Національної гвардії України до військової частини 3027 Північного оперативного-територіального об'єднання  НГУ.

Початок служби, а саме 2023 рік, розпочався у Першій Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка "Буревій", водієм міномета мінометного взводу.

23.07.2023 отримав мінно-вибухове поранення та був госпіталізований. Після лікування повернувся на службу.

У 2024 році був стрільцем батальйону оперативного призначення "Хорив" Президентської бригади ОП "Буревій" НГУ.

За час служби удостоєний 6 нагород:

1. відомчою заохочувальною відзнакою-нагрудним знаком "За доблесну службу".
2. медаллю “Незламним героям російсько-української війни”
3. медаллю “За відвагу”
4. медаллю “За оборону рідної держави”
5. відзнакою Президента України “За оборону України”

03.10.2024 року внаслідок прильоту КАБів противника по нп Богуславка Ізюмського р-ну Харківської обл. отримав поранення та був госпіталізований.

04.10.2024 року Сомко Андрій Андрійович помер в лікарні.

У загиблого героя залишилися дружина та двоє малолітніх дітей. 

До Дня пам'яті захисників України, які загинули в оротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, дружині загиблого було передано орден “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).