Народився Шмадченко Євгеній Русланович 8 вересня 2003 року в мальовничому селі Вільхівці - Лази на Тячівщині. Виховувався в повній сімʼї разом із старшим братом Ростиславом та молодшою сестрою Оксаною. З 2009 року по 2020 рік навчався у Вільховецько - Лазівській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів.

 Євгеній мріяв бути військовим, таким як його старший брат Ростислав, і у 2021 році він призваний до прикордонної служби. Першим місцем прикордонника стало відділ інспекторів прикордонної служби «Солотвино» Мукачівського загону. Також військослужбовець сумлінно та віддано проходив службу у Львівському та в Луганському прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. 

У березні 2022 року Євгеній разом із старшим братом пліч-о-пліч стали на захист рідної землі від чужинців. Дбаючи один про одного, вони мужньо боронили рубежі нашої країни. У мріях братів - разом зустріти Перемогу над ворогом і повернутися у рідне село. Не судилося 17 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання із забезпечення відсічі збройної агресії росії, в районі населеного пункту Білогорівка, Луганської області Євгеній отримав поранення, несумісні з життям. «Неймовірно хоробрий та вправний воїн із сталевим характером та силою волі», - згадують про Євгена побратими.

 Поховали старшого сержанта Шмадченка Євгенія Руслановича у рідному селі Вільхівці - Лази на Закарпатті. На честь героя була названа вулиця в його рідному селі та відкрила меморіальна дошка в школі, де навчався. Так мало Євгеній прожив, але так багато встиг, встиг стати Героєм, який завжди з нами тут, на землі, він - не загинув, він залишається у наших серцях назавжди...

 Вічна слава ГЕРОЮ…