Василь Петрович народився в багатодітний сім'ї, де у батьків їх було шестеро. Навчався в Циганський загальноосвітній школі 1-3 ступенів, яку закінчив 1995 році. Узв'язку з труднощами в сім'ї, вищої освіти не здобув, а пішов працювати, щоб допомагати батькам забеспечувати своїх братів та сестер. З 2006 по 2023 рік працював у Скала-Подільському лісничому господарстві на посаді бінзопильщика. Василь був відданий своїй роботі, був зразковим робітником, хорошим другом та надійним товарищем.

Старший солдат Василь Саманчук був відданий народу України, конституційному та військовому обов’язку у справі охорони державного кордону. За час проходження військової служби зарекомендував себе виключно як порядний та взірцевий військовослужбовець. Дорожив честю військового колективу, підтримував славні традиції прикордонників. В складних ситуаціях розбирався впевнено, своєчасно обирав необхідні та оптимальні шляхи розв’язання проблем. 

Після підготовки військовослужбовець проходив службу на ділянці 3 прикордонного загону на Сході України, де мужньо і самовіддано виконував службово-бойові завдання.

З 17 січня 2024 року Василь Саманчук у складі першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування мужньо та героїчно виконував бойові завдання по обороні н.п Іванівське Донецької області від навали російських загарбників.

Ніс бойове чергування на вогневих позиціях «Савана» та «Рубін». Проявив себе як досвідчений воїн, попри те, що до цього не мав досвіду бойових дій. Стійко та мужньо виконував бойові завдання під щільним вогнем противника. Підрозділ, у якому служив прикордонник, перебував під постійними ворожими обстрілами з мінометів та важкої артилерії. Василь Саманчук неодноразово брав участь у відбитті штурмових дій агресора на позиції прикордонників, демонструючи неабияку відвагу та героїзм. 

Перебуваючи на вогневих позиціях, старший солдат Василь Саманчук неодноразово виявляв ворожі вогневі позиції, здійснював їх обстріли, знищуючи живу силу противника. Окрім цього, брав участь в евакуації поранених побратимів, надавав їм першу медичну допомогу, чим врятував життя не одного військовослужбовця.

17 лютого 2024 року в районі н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області під час ворожого обстрілу старший солдат Василь Саманчук отримав вибухові та осколкові поранення несумісні з життям. 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший солдат Саманчук Василь Петрович подається до нагородження орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).