Олексій Сафонов
18 лютого 1994, Україна, Запорізька область, Пологівський район, селище Кам'янка
14 січня 2025, Україна, Херсонська область

Пам’яті вибухотехніка запорізької поліції Олексія Сафонова, який загинув, знешкоджуючи ворожий дрон на Херсонщині
Відданий службі офіцер та надійний напарник, люблячий син та справжній друг – так згадують працівника вибухотехнічної служби Олексія Сафонова колеги, рідні та друзі. 14 січня 2025 року життя поліцейського обірвалося під час виконання завдання з розмінування на території одного з сіл Білозерської територіальної громади Херсонської області. Йому назавжди 30 років.
Майбутній правоохоронець народився 18 лютого 1994 року в селищі Кам’янка Пологівського району Запорізької області. Зі шкільних років Олексій захоплювався спортом, особливо футболом, а в старших класах з’явився величезний потяг до літератури та історії. Цей інтерес він проніс крізь усе своє недовге життя.
«Обожнював читати. Буває дзвоню, коли в нього вихідний, питаю: синку, що робиш? – а у відповідь: я читаю. Або, коли в університеті вчився… дам грошей на пиріжки, а він на барахолці книжки купляє», – згадує мама Світлана Станіславівна.
Немов магніт, Олексій притягував до себе людей. Завжди мав багато друзів, саму ж дружбу по-справжньому цінував. «Те, як він ставився до близьких та оточуючих людей – це було дуже сильно. Наприклад, якщо у мене були якісь довгі поїздки чи відрядження, він завжди приїжджав і проводжав. Тобто уявіть: із Запоріжжя Олексій міг приїхати до Києва, щоб просто провести мене на літак разом з друзями», – розповідає Роман Фоменко, товариш поліцейського.
У 2017 році Олексій успішно закінчив магістерський курс історичного факультету Запорізького національного університету за кваліфікацією «Історик, викладач історії». Втім неочікувано для всіх вирішив стати на шлях правоохоронної діяльності.
«Мабуть, це було дитячою мрією. Хотів спробувати, і йому вдалося. Дуже захоплювався тренуванням свого чотирилапого напарника Рея». Пройшовши первинну підготовку, почав нести службу на посаді молодшого інспектора-кінолога з пошуку вибухових речовин і зброї кінологічного центру ГУНП в Запорізькій області», - розповідає мама поліцейського.
«У 2018 році до нас прийшли два кінологи. Одним з них був Олексій Сафонов. На своїй посаді він виявив високий професіоналізм, здатність навчити собаку та разом виконувати бойові завдання. Згодом у нього з’явилася велика зацікавленість до роботи з розмінування», – розповідає заступник начальника управління вибухотехнічної служби ГУНП в Запорізькій області Віталій Варяник.
Добре зваживши всі за та проти, Олексій Сафонов вирішує йти за покликом серця. І наступного року стає інспектором відділу забезпечення вибухобезпеки № 1 управління вибухотехнічної служби ГУНП в Запорізькій області. Керівники такий сміливий крок сприйняли позитивно, адже бачили його чималий потенціал та високий рівень відповідальності.
Олексій жив своєю справою, завжди віддавався їй сповна. Як результат – майже десяток ротацій у різні регіони країни та близько 900 знешкоджених боєприпасів. «Не дуже любив вихідні. У нього ще не було власної сім’ї. Увесь час приділяв роботі», – каже мати.
Микола Бойко, напарник загиблого, пригадує: «У 2019 році в нас були ротації на допомогу вибухотехнікам Луганської області. Він до мене звернувся і спитав: «Коли я вже можу поїхати та проявити себе як спеціаліст?» І так вийшло, що перша його ротація була до міста Сіверськодонецьк».
З початком повномасштабного вторгнення перед підрозділом постала величезна кількість нових небезпечних завдань. Кілометри землі, засіяної російськими мінами, смертоносні залишки ракет, снарядів, дронів – не повний перелік загроз, які стали буденністю для вибухотехніків.
Усвідомлюючи важливість своєї роботи, Олексій без вагань брав участь у розмінуванні Київської, Харківської та Херсонської областей. Тільки у 2024 році шість разів вирушав у ротації.
«Всі виїзди, в яких він брав участь, проходили доволі динамічно, дуже вміло використовував знання під час оглядів, що давало об’єктивний результат», – констатує начальник управління вибухотехнічної служби ГУНП в Запорізькій області Леонід Угрюмов.
2 січня відбулася чергова ротація до Херсонської області. Олексій сам виявив бажання вирушити туди в складі зведеного загону, щоб забезпечувати безпеку в місті Херсон та населених пунктах на лінії бойового зіткнення з ворогом. «Сказав: це мій обовʼязок - їхати туди. Я там потрібніший», – згадує Оксана Станіславівна.
14 січня після однієї з російських дронових атак вибухотехніки отримали інформацію про падіння російського БпЛА на території одного з сіл Білозерської територіальної громади. Того дня на розмінування та знешкодження залишків вирушили поліцейські Олексій Сафонов та Ілля Дергільов. «Старший групи був за кермом, висадив їх і почав відганяти автомобіль. Тільки заїхав за ріг, хвилини й не пройшло – відбувся вибух…», - розповідає Леонід Угрюмов. Обидва правоохоронці отримали поранення, несумісні з життям…
Олексія Сафонова поховали на кладовищі поруч із Запоріжжям, поряд з іншими полеглими захисниками. Молодий та амбітний хлопець, він мав багато мрій та планів, які так і не встиг втілити в життя.
За особисту мужність поліцейського посмертно нагородили відзнакою «За оборону України».
Світла пам'ять… Назавжди в строю…
Державні нагороди
Відзнаки Президента України «За оборону України»
посилання
Додаткові файли

Олексій Сафонов
18 лютого 1994, Україна, Запорізька область, Пологівський район, селище Кам'янка
14 січня 2025, Україна, Херсонська область
Пам’яті вибухотехніка запорізької поліції Олексія Сафонова, який загинув, знешкоджуючи ворожий дрон на Херсонщині
Відданий службі офіцер та надійний напарник, люблячий син та справжній друг – так згадують працівника вибухотехнічної служби Олексія Сафонова колеги, рідні та друзі. 14 січня 2025 року життя поліцейського обірвалося під час виконання завдання з розмінування на території одного з сіл Білозерської територіальної громади Херсонської області. Йому назавжди 30 років.
Майбутній правоохоронець народився 18 лютого 1994 року в селищі Кам’янка Пологівського району Запорізької області. Зі шкільних років Олексій захоплювався спортом, особливо футболом, а в старших класах з’явився величезний потяг до літератури та історії. Цей інтерес він проніс крізь усе своє недовге життя.
«Обожнював читати. Буває дзвоню, коли в нього вихідний, питаю: синку, що робиш? – а у відповідь: я читаю. Або, коли в університеті вчився… дам грошей на пиріжки, а він на барахолці книжки купляє», – згадує мама Світлана Станіславівна.
Немов магніт, Олексій притягував до себе людей. Завжди мав багато друзів, саму ж дружбу по-справжньому цінував. «Те, як він ставився до близьких та оточуючих людей – це було дуже сильно. Наприклад, якщо у мене були якісь довгі поїздки чи відрядження, він завжди приїжджав і проводжав. Тобто уявіть: із Запоріжжя Олексій міг приїхати до Києва, щоб просто провести мене на літак разом з друзями», – розповідає Роман Фоменко, товариш поліцейського.
У 2017 році Олексій успішно закінчив магістерський курс історичного факультету Запорізького національного університету за кваліфікацією «Історик, викладач історії». Втім неочікувано для всіх вирішив стати на шлях правоохоронної діяльності.
«Мабуть, це було дитячою мрією. Хотів спробувати, і йому вдалося. Дуже захоплювався тренуванням свого чотирилапого напарника Рея». Пройшовши первинну підготовку, почав нести службу на посаді молодшого інспектора-кінолога з пошуку вибухових речовин і зброї кінологічного центру ГУНП в Запорізькій області», - розповідає мама поліцейського.
«У 2018 році до нас прийшли два кінологи. Одним з них був Олексій Сафонов. На своїй посаді він виявив високий професіоналізм, здатність навчити собаку та разом виконувати бойові завдання. Згодом у нього з’явилася велика зацікавленість до роботи з розмінування», – розповідає заступник начальника управління вибухотехнічної служби ГУНП в Запорізькій області Віталій Варяник.
Добре зваживши всі за та проти, Олексій Сафонов вирішує йти за покликом серця. І наступного року стає інспектором відділу забезпечення вибухобезпеки № 1 управління вибухотехнічної служби ГУНП в Запорізькій області. Керівники такий сміливий крок сприйняли позитивно, адже бачили його чималий потенціал та високий рівень відповідальності.
Олексій жив своєю справою, завжди віддавався їй сповна. Як результат – майже десяток ротацій у різні регіони країни та близько 900 знешкоджених боєприпасів. «Не дуже любив вихідні. У нього ще не було власної сім’ї. Увесь час приділяв роботі», – каже мати.
Микола Бойко, напарник загиблого, пригадує: «У 2019 році в нас були ротації на допомогу вибухотехнікам Луганської області. Він до мене звернувся і спитав: «Коли я вже можу поїхати та проявити себе як спеціаліст?» І так вийшло, що перша його ротація була до міста Сіверськодонецьк».
З початком повномасштабного вторгнення перед підрозділом постала величезна кількість нових небезпечних завдань. Кілометри землі, засіяної російськими мінами, смертоносні залишки ракет, снарядів, дронів – не повний перелік загроз, які стали буденністю для вибухотехніків.
Усвідомлюючи важливість своєї роботи, Олексій без вагань брав участь у розмінуванні Київської, Харківської та Херсонської областей. Тільки у 2024 році шість разів вирушав у ротації.
«Всі виїзди, в яких він брав участь, проходили доволі динамічно, дуже вміло використовував знання під час оглядів, що давало об’єктивний результат», – констатує начальник управління вибухотехнічної служби ГУНП в Запорізькій області Леонід Угрюмов.
2 січня відбулася чергова ротація до Херсонської області. Олексій сам виявив бажання вирушити туди в складі зведеного загону, щоб забезпечувати безпеку в місті Херсон та населених пунктах на лінії бойового зіткнення з ворогом. «Сказав: це мій обовʼязок - їхати туди. Я там потрібніший», – згадує Оксана Станіславівна.
14 січня після однієї з російських дронових атак вибухотехніки отримали інформацію про падіння російського БпЛА на території одного з сіл Білозерської територіальної громади. Того дня на розмінування та знешкодження залишків вирушили поліцейські Олексій Сафонов та Ілля Дергільов. «Старший групи був за кермом, висадив їх і почав відганяти автомобіль. Тільки заїхав за ріг, хвилини й не пройшло – відбувся вибух…», - розповідає Леонід Угрюмов. Обидва правоохоронці отримали поранення, несумісні з життям…
Олексія Сафонова поховали на кладовищі поруч із Запоріжжям, поряд з іншими полеглими захисниками. Молодий та амбітний хлопець, він мав багато мрій та планів, які так і не встиг втілити в життя.
За особисту мужність поліцейського посмертно нагородили відзнакою «За оборону України».
Світла пам'ять… Назавжди в строю…
Державні нагороди
Відзнаки Президента України «За оборону України»
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ