Дмитро Васильович народився у Дрездені, Німеччина. Батьки чоловіка були військовими, тому він з молодшим братом з малечку відвідав багато країн. 

В Україну родина повернулась в 1990-х роках та оселилась у місті Прилуки, Чернігівської області. Тут Дмитро навчався у Прилуцькому ліцеї № 12, по завершенню школи переїхав у столицю.

Після проходження строкової служби знайшов себе у підприємницькій діяльності: займався будівництвом сільськогосподарських споруд за європейськими стандартами.

Чоловік любив займатись водним туризмом, обожнював досліджувати світ на саморобному катамарані. Дмитро також захоплювався моделізмом: колекціонував моделі та фігурки літаків.

За спогадами рідного брата, Дмитро Васильович був життєрадісною, неконфліктною людиною, любив природу. За такі характеристики серед побратимів і прижився позивний «Птахокіт», яким чоловік йменував себе сам.

На жаль, чоловік не встиг створити власної сімʼї.

Початок повномасштабного вторгнення чоловік застав у Києві, де одразу мобілізувався до 25 бригади охорони громадського порядку імені князя Аскольда Північного ОТО НГУ. Різніченко Дмитро Васильович виконував службово-бойові завдання з охорони та оборони на блокпостах Києва та Київської області.

Пізніше прийняв рішення, що хоче захищати східні кордони нашої держави, тому з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, 24.07.2023 молодшого сержанта Дмитра Різніченка було направлено у службове відрядження до оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця».

30.07.2023 близько 18:40 під час виконання бойового завдання на сторожовому посту, який розташований на території Серебрянського лісництва Луганської області при артилерійському обстрілі позицій тактичної групи Дмитро отримав поранення несумісне з життям.