Володимир Рахчеєв
3 серпня 1978, Україна, м. Хмельницький
16 лютого 2025, Україна, Сумська, Річки

Володимир Владиславович народився 3 березня 1978 року у Хмельницькому. За освітою був електромонтажником. Любив риболовлю, збирати гриби та керувати авто.
Свій шлях у лавах Державної прикордонної служби України Володимир розпочав восени 2024 року, до того працював слюсарем-ремонтником контрольно-сервісного центру у міському комунальному підприємстві «Хмельницькводоканал».
Солдат Рахчеєв виконував завдання в районі проведення бойових дій на Сумському напрямку.
На превеликий жаль, 16 лютого 2025 року Володимир, внаслідок атаки російського ударного дрона, отримав поранення, несумісні з життям.
Побратими згадують Володимира як доброзичливого товариша, щиру людину з відкритою душею, яка завжди була готова прийти на допомогу.
«Він був не лише хоробрим, а й людяним, мав добре серце. Володимир ніколи не відступав перед труднощами, не шукав легких шляхів. Був дуже відповідальним, за яку справу не брався б – усе доводив до кінця», – розповідає побратим Володимира Юрій.
У Героя-прикордонника залишилися батьки, донька та син.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Низький уклін.
Його смерть не буде марною – ми зробимо все, щоб перемогти та обов’язково помстимося ворогу за кожного нашого полеглого Героя!
Вічна пам’ять і слава Воїну-Захиснику!
посилання
Додаткові файли

Володимир Рахчеєв
3 серпня 1978, Україна, м. Хмельницький
16 лютого 2025, Україна, Сумська, Річки
Володимир Владиславович народився 3 березня 1978 року у Хмельницькому. За освітою був електромонтажником. Любив риболовлю, збирати гриби та керувати авто.
Свій шлях у лавах Державної прикордонної служби України Володимир розпочав восени 2024 року, до того працював слюсарем-ремонтником контрольно-сервісного центру у міському комунальному підприємстві «Хмельницькводоканал».
Солдат Рахчеєв виконував завдання в районі проведення бойових дій на Сумському напрямку.
На превеликий жаль, 16 лютого 2025 року Володимир, внаслідок атаки російського ударного дрона, отримав поранення, несумісні з життям.
Побратими згадують Володимира як доброзичливого товариша, щиру людину з відкритою душею, яка завжди була готова прийти на допомогу.
«Він був не лише хоробрим, а й людяним, мав добре серце. Володимир ніколи не відступав перед труднощами, не шукав легких шляхів. Був дуже відповідальним, за яку справу не брався б – усе доводив до кінця», – розповідає побратим Володимира Юрій.
У Героя-прикордонника залишилися батьки, донька та син.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Низький уклін.
Його смерть не буде марною – ми зробимо все, щоб перемогти та обов’язково помстимося ворогу за кожного нашого полеглого Героя!
Вічна пам’ять і слава Воїну-Захиснику!
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ