Радучич Максим Сергійович народився в місті Київ. Жив разом з батьками та  молодшим братом. Навчався у загальноосвітній школі № 154 міста Києва. По закінченню школи проходив строкову службу у військовій частині 3033 Національної гвардії України.

Протягом життя чоловік змінив багато напрямків діяльності: працював будівельником, водієм, отримав досвід роботи й у садівничій сфері. Найбільшим захопленням Максима був футбол. Був фанатом футбольного клубу «Нива» (Бузова) та навіть встиг зіграти декілька матчів на рівні ветеранів.

Гвардієць був товариською та доброзичливою людиною, що, зокрема, відображалось у його любові до тварин. Побратими надали йому позивний «Майор» через те, що він мав лідерські риси характеру як в офіцера.

У перші дні повномасштабного вторгнення Радучич Максим Сергійович разом з батьком вирішили стати на захист Батьківщини. Через похилий вік, батько не зміг долучитися до лав сил оборони та безпеки України. А Максим Сергійович 02.03.2022 добровільно мобілізувався до лав 25 бригади охорони громадського порядку імені князя Аскольда Північного ОТО НГУ.

З метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській області, 24.07.2023 старшого солдата Максима Радучича було направлено у службове відрядження до оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця».

08.10.2023 близько 14:10 під час переміщення між позиціями в районі Серебрянського лісництва на східних околицях селища Ямпіль Донецької області внаслідок мінометного обстрілу отримав поранення несумісне з життям.

Під час виконання бойового завдання разом зі старшим солдатом Радучичем Максимом Сергійовичем загинув побратим І-Чун-Сігі Юрій Андрійович. 

У Максима залишився неповнолітній син Ярослав.

Посмертно старшого солдата Радучича Максима Сергійовича за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові Указом Президента України №35/2024 29 січня 2024 року нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.