Денис Сергійович Радченко народився 7 червня 2003 року у селі Новозелене, Житомирська область. Починаючи з дитинства, він проявляв захоплення музикою, вивчаючи гру на баяні та гітарі. Пізніше вирішив здобути професію токаря та слюсаря. А згодом вступив у Бердичівський фаховий коледж промисловості, економіки та права.

Його життєвий шлях змінився 14 грудня 2021 року, коли він призвався на строкову службу у 45-й полк імені Олександра Красіцького Національної гвардії України. З початку повномасштабного вторгнення, Денис побажав пов’язати життя зі захистом Батьківщини та підписав контракт. З серпня 2023 року продовжив службу у 29-му полку Національної гвардії України.

З 6 листопада 2023 року в складі 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна Національної гвардії України, виконував бойові завдання у складі сил оборони на Запорізькому напрямку. Денис зарекомендував себе висококваліфікованим військовослужбовцем, з почуттям високої відповідальності. Зі слів командира взводу, його вчинки під час запеклих боїв заслужили високу оцінку та повагу.

Трагедія сталася 19 листопада 2023 року, коли ворожі підрозділи атакували їхні позиції. Солдат Денис Радченко під час бою знищив близько 3-х загарбників та надав першу медичну допомогу побратиму, але внаслідок скидання ворожого боєприпаса з безпілотника, отримав травму не сумісну із життям і загинув.

У вічність увійшов як герой, а його ім'я відтепер відображено на Алеї Слави у селищі Ємельчине, що на Житомирщині.

У 2024 році на будівлі Ємільчинського ліцею №1 планується відкриття меморіальної дошки на честь відважного військовослужбовця НГУ.

Указом презедента України №357/2024 від 19-го червня 2024 року за особисту мужність, виявлену в захисті державного сувернітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).