Віталій Птіцин
23 листопада 1980, Україна, Луганська область, смт Марківка
6 серпня 2014, Україна, Луганська область, Антрацитівський район, с. Єсаулівка

Віталій Ігорович народився в місті Луганськ. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Марківського професійно-технічного училища № 122, яке закінчив у 1999 році і здобув професію тракториста-машиніста (широкого профілю), слюсара-ремонтника, водія автомобіля категорій “В-С”.
11 квітня 2014 року Віталія Птіцина прийняли на військову службу за контрактом до Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, де він проходив військову службу на посаді курсанта. За час проходження військової служби зарекомендував себе відданим народові України, конституційному та військовому обов’язку. Оскільки родом Віталій з Луганської області, він, не вагаючись, відразу поїхав захищати кордони рідної землі від терористичних груп та проросійськи налаштованих бандформувань.
З 9 червня 2014 року солдат Птіцин Віталій Ігорович виконував завдання з охорони державного кордону України у складі тактичного угруповання “Кордон” на ділянках Східного регіонального управління, а саме в районі н. п. Зеленопілля, що розташовано на його рідній Луганщині. Особовий склад підрозділу, в якому знаходився солдат Птіцин В. І., виконував завдання на території, здебільшого контрольованій незаконними військовими формуваннями. Разом з підрозділом військовослужбовець виявляв мужність, героїзм і відданість Військовій присязі, протистояв переважаючим за чисельністю озброєним угрупованням терористів. Завдяки його вмілим та рішучим діям було неодноразово відбито спроби нападу на прикордонників терористичних груп та недопущено захоплення бойової техніки і боєприпасів. В складі свого підрозділу Віталій здійснював патрулювання лівого та правого флангів ділянки кордону в районі н. п. Зеленопілля, ніс службу в місцевому пункті пропуску “Новоборовиці” та на блокпосту “Новоборовиця”, а також брав участь у спеціальних прикордонних операціях з охорони й оборони державного кордону України, завдяки цьому не допущено проникнення на територію України збройних сил Російської Федерації, підготовлених груп і колон терористів, що намагались проникнути через кордон на територію Донецької та Луганської областей.
6 серпня 2014 року солдат Птіцин Віталій Ігорович рухався у складі зведеної автомобільної колони на прорив з оточення у “довжанському котлі” на з’єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів. У районі населеного пункту Дякове колона потрапила під масований артилерійський обстріл, прикордонники прийняли бій та після відбиття озброєного нападу місце знаходження Віталія не було встановлено. Пошукові заходи з залученням волонтерських організацій також не дали бажаного результату. З місць проведення бойових дій до Запорізького обласного бюро судово-медичних експертиз були доставлені останки тіл, під час проведення молекулярно-генетичних експертиз невстановлена особа чоловічої генетичної статі визнана як Птіцин Віталій Ігорович.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у за-хисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента України від 03.11.2015 № 622/2015 солдат Птіцин Віталій Ігоро-вич нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Похований Птіцин В.І. в смт Марківка Луганської обл.
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Додаткові файли

Віталій Птіцин
23 листопада 1980, Україна, Луганська область, смт Марківка
6 серпня 2014, Україна, Луганська область, Антрацитівський район, с. Єсаулівка
Віталій Ігорович народився в місті Луганськ. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Марківського професійно-технічного училища № 122, яке закінчив у 1999 році і здобув професію тракториста-машиніста (широкого профілю), слюсара-ремонтника, водія автомобіля категорій “В-С”.
11 квітня 2014 року Віталія Птіцина прийняли на військову службу за контрактом до Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, де він проходив військову службу на посаді курсанта. За час проходження військової служби зарекомендував себе відданим народові України, конституційному та військовому обов’язку. Оскільки родом Віталій з Луганської області, він, не вагаючись, відразу поїхав захищати кордони рідної землі від терористичних груп та проросійськи налаштованих бандформувань.
З 9 червня 2014 року солдат Птіцин Віталій Ігорович виконував завдання з охорони державного кордону України у складі тактичного угруповання “Кордон” на ділянках Східного регіонального управління, а саме в районі н. п. Зеленопілля, що розташовано на його рідній Луганщині. Особовий склад підрозділу, в якому знаходився солдат Птіцин В. І., виконував завдання на території, здебільшого контрольованій незаконними військовими формуваннями. Разом з підрозділом військовослужбовець виявляв мужність, героїзм і відданість Військовій присязі, протистояв переважаючим за чисельністю озброєним угрупованням терористів. Завдяки його вмілим та рішучим діям було неодноразово відбито спроби нападу на прикордонників терористичних груп та недопущено захоплення бойової техніки і боєприпасів. В складі свого підрозділу Віталій здійснював патрулювання лівого та правого флангів ділянки кордону в районі н. п. Зеленопілля, ніс службу в місцевому пункті пропуску “Новоборовиці” та на блокпосту “Новоборовиця”, а також брав участь у спеціальних прикордонних операціях з охорони й оборони державного кордону України, завдяки цьому не допущено проникнення на територію України збройних сил Російської Федерації, підготовлених груп і колон терористів, що намагались проникнути через кордон на територію Донецької та Луганської областей.
6 серпня 2014 року солдат Птіцин Віталій Ігорович рухався у складі зведеної автомобільної колони на прорив з оточення у “довжанському котлі” на з’єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів. У районі населеного пункту Дякове колона потрапила під масований артилерійський обстріл, прикордонники прийняли бій та після відбиття озброєного нападу місце знаходження Віталія не було встановлено. Пошукові заходи з залученням волонтерських організацій також не дали бажаного результату. З місць проведення бойових дій до Запорізького обласного бюро судово-медичних експертиз були доставлені останки тіл, під час проведення молекулярно-генетичних експертиз невстановлена особа чоловічої генетичної статі визнана як Птіцин Віталій Ігорович.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у за-хисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента України від 03.11.2015 № 622/2015 солдат Птіцин Віталій Ігоро-вич нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Похований Птіцин В.І. в смт Марківка Луганської обл.
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ