Народився Богдан 25 вересня 1995 року в місті Соснівка на Львівщині. Після отримання повної середньої освіти, вступив до Львівської філії Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, яку закінчив у 2019 році за спеціальністю – залізничний транспорт.

У двадцятирічному віці Богдан осиротів. Спочатку у 2011 році пішов з життя його тато, а у 2015 році – мати. Пробиватися у житті йому довелось самому. Ще змалку юнак захоплювався спортом і майже весь вільний час присвячував спортивній секції з боксу та грі у футбол у місцевій команді «Ера».

З початком повномасштабного вторгнення московитів Богдан не вагаючись вступив до лав 10 мобільного прикордонного загону «ДОЗОР» Держприкордонслужби. У прикордонному однострої пройшов підготовку, необхідну для участі в бойових діях. Молодий прикордонник навчився військовій справі швидко, тож і сам почав допомагати побратимам-новобранцям освоїти потрібні дисципліни, чим одразу здобув авторитет в колективі.    

У грудні 2022 року підрозділи 10 мобільного прикордонного загону «ДОЗОР» у складі Сил оборони України брали участь у боях на Бахмутському напрямку на Донеччині. На той час це була найгарячіша лінія зіткнення з московськими загарбниками. Зокрема прикордонники тримали рубіж на східній околиці міста Соледар. Ворог щосили намагався обійти Бахмут з півночі, стираючи маленьке містечко з лиця землі.

«Загарбники застосовували тактику вогневого валу за принципом «каруселі». Це коли всі вогневі засоби ворога працюють по колу: авіація, міномети, артилерія, танки, крупнокаліберні кулемети… І це все відбувалося 24/7 в поєднанні зі штурмами піхоти «вагнерівців» впереміш з «регуляркою», – пригадує бойовий побратим на псевдо «Пірат».

Того дня молодший сержант Пстрий у складі бойової групи рухався на нульовий рубіж на заміну бійців, що тримали оборону на ввіреній ділянці лінії зіткнення. Бої йшли на виснаження і ворог вистежував з повітря бойові групи Сил оборони України, що висувались на нуль. Помітивши намагання прикордонників дістатись до побратимів, загарбники перенесли вогонь по групі. Під час масованого мінометного обстрілу одна з ворожих мін влучила поблизу Богдана, внаслідок чого воїн отримав численні поранення, несумісні з життям.

Поховали Богдана Пстрия у рідній Соснівці. У прикордонника залишились дружина – Катерина та маленька донечка – Ніколь.

Указом Президента України № 29/2023 від 24 січня 2023 року сержанта Богдана Пстрия нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.

Не пробачимо московитам жодної втрати та знищеної долі. Боротьба триває!