Він жив місією спецпризначенця. Знав свою роботу на сто відсотків і на сто відсотків її виконував. Саме так кажуть бойові побратими про командира 1 окремого загону Центру спеціального призначення НГУ полковника Андрія Приймаченка. Захищаючи рідну землю, він загинув на Донеччині у жовтні 2023-го. Через пів року відважному спецпризначенцю було посмертно присвоєно звання Героя України.

Андрій Приймаченко народився та виріс на Житомирщині. Зі шкільних років мріяв бути військовим, активно займався спортом – боксом, рукопашним боєм. 2007 року став курсантом Академії внутрішніх військ МВС України, а 2011 року лейтенанта Приймаченка направили для подальшого проходження служби до Одеси. Там він обіймав посади командира взводу у підрозділі з охорони дипломатичних представництв і консульських установ, батальйоні з конвоювання та охорони підсудних. Вирішальним для офіцера став 2012 рік. Відмінно фізично підготовлений, рішучий за характером, Андрій завжди мріяв про спецназ. Саме тоді він розпочав службу у роті спеціального призначення управління Південного територіального командування ВВ МВС України, на базі якої 2014 року було створено окремий загін спеціального призначення Південного територіального управління НГУ. 

2018 року Андрія Приймаченка було переведено до Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів НГУ, де він займався висотною підготовкою особового складу. А вже наступного року офіцер був призначений заступником командира окремого загону спеціального призначення Північного територіального управління НГУ (нині – 1 окремий загін Центру спеціального призначення НГУ). У листопаді 2022 року у 32 роки «Архангел», а саме такий позивний мав Андрій, став командиром ОЗСП. Мабуть, один цей факт якнайкраще описує його і як командира, і як людину. 

З перших днів великої війни Андрій Васильович разом з іншими спецпризначенцями забезпечував оборону столичного міжнародного аеропорту «Жуляни» із завданням не допустити висадку ворожого десанту. Потім проводив розвідувальні та контрдиверсійні заходи на території Київської області, відзначився під час штурму міста Ірпеня. 

Після звільнення Київщини від окупантів офіцер вирушив бити ворога на схід. У квітні – червні 2022 року «Архангел» виконував бойові завдання в районі міста Ізюма Харківської області та в промисловій зоні міста Сєвєродонецька Луганської області. У вересні 2022 – січні 2023 року загін полковника Приймаченка було перекинуто під Авдіївку. Результатом бойової роботи підрозділу стало знищення більше 80 одиниць бронетехніки та понад сотні окупантів. За участь в обороні Авдіївки у березні 2023 року Президент України відзначив Андрія Приймаченка орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. 

Як пригадують підлеглі «Архангела», він завжди прагнув само­вдосконалюватись. Приміром, ще до початку широкомасштабного вторгнення, коли обіймав посаду заступника командира загону, на заняттях із тактичної та вогневої підготовки постійно відточував свою майстерність, підкреслюючи: «Щоб вміти воювати, потрібно постійно вчитись!»

І у реальних бойових обставинах полковник Приймаченко був взірцем виваженості, холодного розрахунку, але там, де треба – рішучості і сміливості. Ось кілька бойових епізодів, у яких «Архангел» проявив якості не тільки умілого командира, але й безстрашного воїна, нещадного до ворогів.

23 квітня 2022 року. Харківщина. Група спеціального призначення під командуванням полковника Приймаченка пішла на штурм ворожої позиції на Ізюмському напрямку. Під час атаки двома гранатами Ф-1 командир особисто ліквідував п’ятьох рашистів, у результаті гвардійці успішно зайняли опорний пункт росіян. Однак, щоб відбити втрачений «опорник», ворог задіяв резерви – на позицію посунули три бронетранспортери з десантом. Але й цей наступ вдалося відбити, причому один із БТРів пострілом з переносного протитанкового ракетного комплексу «NLAW» знищив саме Андрій Приймаченко.

11 січня 2023 року у районі міста Авдіївки Донецької області група спецпризначенців полковника Приймаченка вирушила на завдання у тил противника. Приховано рухаючись лісом, гвардійці виявили два замасковані БТР-80. Пострілами з гранатометів бронемашини було знищено, а трьох рашистів, яким пощастило вижити після несподіваної атаки, захоплено у полон. 

5 травня 2023 року. Район села Веселого Донецької області. Полковник Приймаченко разом із побратимами прийняв бій з піхотою рашистів, чий наступ підтримували міномети та автоматичні станкові гранатомети. У ході відбиття атаки командир вогнем зі стрілецької зброї ліквідував одразу п’ятьох окупантів. 

Кожна операція, спланована полковником Приймаченком, була прикладом професіоналізму та вірних командирських рішень. Та, на жаль, навіть наймудріший тактичний задум не може передбачити фатальної випадковості. Саме так сталося 12 жовтня 2023 року. Того дня підрозділ «Архангела» атакував позицію противника у районі міста Вугледара на Донеччині. Під час штурму полковник Приймаченко особисто знищив із переносних протитанкових ракетних комплексів «NLAW» та «Javelin» дві бойові броньовані машини рашистів. Ледь витримуючи натиск наших спецпризначенців, ворог викликав підмогу артилерії. Полковник Приймаченко віддав наказ відходити, однак сам вийти з-під вогню не встиг, загинувши від розриву російського снаряда.

– Андрій Васильович завжди казав, що наш загін має стати найкращим не тільки у Нацгвардії, а й прикладом для побратимів з інших силових структур. Тож ми маємо воювати так, аби не посоромити його пам’ять, – зазначає один із бійців. 

За «Архангела» його побратими мстяться рашистам сповна. 10 березня 2024 року у своєму щоденному зверненні майстерність та високі результати бойової роботи воїнів 1 окремого загону спеціального призначення відзначив Президент України Володимир Зеленський.

16 жовтня 2023 року Андрія Приймаченка поховали на Лісовому кладовищі міста Києва. Серед тих, хто проводив в останню путь офіцера, був командувач Національної гвардії України бригадний генерал Олександр Півненко. 25 березня 2024 року Указом № 174/2024 Президент України посмертно присвоїв гвардійцю звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». 1 квітня в Маріїнському палаці в Києві відбулася урочиста церемонія, під час якої Президент України вручив орден «Золота Зірка» полковника Приймаченка його дружині Ользі та дітям – сину Тимофію та доньці Олександрі. 

– Кожна історія наших воїнів, які удостоєні найвищого звання Героя, – це гордість нашої держави. І так буде завжди. Це люди, які проявили силу власної волі, щоб Україна була вільною, – сказав Володимир Зеленський, звертаючись до родини Андрія Приймаченка та близьких інших Героїв.

Пам’ять полеглого Героя гідно шанують і його земляки, і бойові побратими, і усе правоохоронне відомство. З червня 2025 року. Івано-Франківський ліцей безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання Міністерства внутрішніх справ України став носити ім’я Андрія Приймаченка. 

А на початку нового навчального року в Бердичівській гімназії № 1 імені Т. Г. Шевченка, яку свого часу закінчив Герой України, було урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь.