Польовий Ігор Васильович народився 20 жовтня 1996 року у селі Дюла Виноградівського району Закарпатської області.

Після закінчення школи продовжив батьківський шлях - став прикордонником та розпочав службу на півдні України в 1 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України.

З формуванням 15 мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Ігор приєднався до новоствореної бригади та був призначений керівником одного з бойових підрозділів. Пліч-о-пліч зі своїми бійцями брав участь у бойових діях на Бахмутському, Куп'янському та Лиманському напрямках, демонструючи неймовірну хоробрість та професіоналізм.

Під час одного з боїв лейтенант Ігор Польовий очолив штурмову групу та здійснив успішний прорив на позиції ворога, що дозволило іншим підрозділам вийти на нові рубежі. У запеклих боях за Вовчанськ він отримані поранення, але відмовився від евакуації, продовжував керувати підрозділом, рятуючи життя своїм побратимам.

02 червня 2024 року розвідувальні групи під керівництвом лейтенанта Ігоря Польового виконували чергове завдання щодо розгортання системи військового спостереження з метою просування Сил Оборони України та витіснення противника за лінію державного кордону. Ігор Польовий, під прикриттям БпЛА, самостійно здійснив ривок до флангу позицій ворога, увірвався до ворожого окопу, знищив двох окупантів, поранив щонайменше двох і одного окупанта захопив у полон. Особисто утримуючи позицію, дав змогу решті групі зайняти оборону. Також, під час бою, розвідувальній групі вдалося захопити ворожий склад озброєння, що налічував 30 протитанкових мін, 43 ручних гранатометів, велику кількість ящиків з патронами та гранатами.

Завдяки інформації, одержаної від захоплених полонених, було сплановані та здійснені подальші заходи з метою вибиття підрозділів російських військ із захоплених населених пунктів.

За особисту мужність, проявлену у захисті державного суверенітету Ігор Польовий був нагороджений державними та відомчими нагородами серед яких медаль «За військову службу» та нагрудний знак «Хрест Військова честь».

«Ігор був не лише командиром, а й справжнім другом та побратимом для всіх, хто його знав. Його доброта, підтримка і вміння слухати завжди давали нам відчуття надійності. Він умів підбадьорити в найскладніші миті, ділився своїм досвідом і завжди був готовий прийти на допомогу, навіть якщо це вимагало ризику. Він назавжди залишився серед нас», - діляться побратими.

23 жовтня 2024 року, виконуючи чергове бойове завдання, лейтенант Ігор Польовий дістав важке осколкове поранення та загинув на полі бою.

Поховали Героя на Личаківському військовому кладовищі у місті Львів.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові лейтенанту Польовому Ігорю Васильовичу присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Спочивай з миром, Побратиме. Вічна пам'ять Герою.