Поліщук Василь народився 05 квітня 1997 року в селі Бондурівка, Чечельницького району, Вінницької області.  Після закінчення школи вступив до ДНЗ " Крижіпольський професійний будівельний ліцей" де здобув професію повара.

   В 2017-2018 році Василь проходив строкову військову службу у складі  Збройних сил України.

   В березні 2022 року через початок повномасштабного вторгнення військ рф на територію України Василь, не роздумуючи, прийняв рішення приєднатися до Державної прикордонної служби України. Проходив службу в Головному центрі підготовки особового складу, де пройшов необхідну військову підготовку. З лютого по травень 2023 року проходив службу в 15 мобільному прикордонному загоні, після прибув для подальшого проходження служби в 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України.

   З січня 2024 року старший сержант (посмертно) Поліщук Василь у складі третьої прикордонної комендатури швидкого реагування щодня стримував атаки противника в районі н.п. Григорівка Сіверської міської громади Бахмутського району Донецької області. Військовослужбовець неодноразово брав участь у відбиванні озброєних нападів на позиції прикордонників, проявляючи при цьому справжній героїзм та відвагу.

  17 січня 2024 року зведена група прикордонників, до складу якої входив старший сержант (посмертно) Поліщук Василь, обороняли вогневу позицію «Компас» в районі н.п. Григорівка. О 12.02 ворог розпочав мінометний обстріл позиції наших захисників. Бійці зрозуміли, що готується чергова атака та відійшли в укриття з готовністю розпочати бій. Одна з ворожих мін влучила в місце укриття військовослужбовців. Після перевірки особового складу було виявлено відсутність прикордонника. В темну пору доби евакуаційна група повернулась на місце обстрілу, де виявили тіло старшого сержанта (посмертно) Поліщука Василя. Прикордонник проявив справжній героїзм, не відступив та до останньої хвилини залишився вірним Військовій присязі.

  «Був звичайною людиною, але для сім'ї та близьких був важливою опорою. Людина яка ніколи не відмовить в допомозі, як і не відмовився в захисті країни. Завжди підтримував, був добрим та завжди допомагав в будь-якій ситуації. Лише починав будувати своє життя, у Васі було багато планів та мрій. По при війну, знайшов своє кохання та одружився. Втрата стала великим горем для всієї сім'ї, ми завжди будемо пам'ятати Васю як справжнього героя, люблячого сина, брата та чоловіка.»

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший сержант (посмертно) Поліщук Василь Віталійович подається до нагородження Державною нагородою (посмертно).