Василь Вікторович народився в селі Дмитрівка Кілійського району Одеської області. З дитинства Василь мріяв про професію військового. Під час навчання у середній школі він багато уваги приділяв фізичній підготовці, загартовуванню не тільки тіла, але й духу, брав активну участь у спортивних змаганнях. Після закінчення школи Василя призвали до лав Збройних Сил України. У 169-му навчальному центрі Сухопутних військ Збройних Сил України він опанував професію військового оператора-навідника. Строкова служба загартувала його та стала путівкою до прикордонної служби. 
 

Звільнившись у запас Збройних Сил, Василь вирішує стати прикордонником та вступає до Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. 2011 року, за власним бажанням старшого сержанта Василя Полякова, його направляють для проходження служби до 10-го мобільного прикордонного загону, одного з кращих прикордонних загонів України.Коли російський агресор напав на нашу Батьківщину, старший сержант Василь Поляков сам попросився у відрядження схід для захисту територіальної цілісності та незалежності України. 

На початку червня 2014 року, у складі групи прикордонників 10-го мобільного прикордонного загону, він направився в Луганську область. Група виконувала завдання з супроводу й охорони колон техніки, ведення розвідувально-пошукових дій. Неодноразово екіпаж старшого сержанта Полякова вступав у вогневе протистояння з ворогом і після виконання завдань завжди виходив переможцем. 
 

Наприкінці червня 2014 року надійшов наказ командування про взяття під охорону й оборону міжнародного пункту пропуску“Довжанський”. За всіма правилами військової справи прикордонники облаштували вогневі точки, укриття для особового складу техніки. 11 липня ворог особливо сильно здійснював обстріл з мінометів та стрілецької зброї. Від підрозділу ЗС України, який тримав оборону недалеко від пункту пропуску, прикордонники отримали по радіостанції прохання терміново евакуювати важкопораненого військовослужбовця. Не зважаючи на продовження обстрілу, БТР під командуванням старшого сержанта Полякова В. В. вирушив пораненим. Під шквальним вогнем противника Василь залишив бронемашину, щоб врятувати пораненого солдата. Ворог помітив намагання евакуювати військовослужбовця та переніс весь вогонь на бронетранспортер. Ворожа куля обірвала життя Василя.У нього залишились батьки, сестра та наречена. 

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента України від 14.07.2014 № 593/2014 старший сержант Поляков Василь Вікторович нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Похований Поляков В. В. в с. Дмитрівка Кілійського району Одеської області. 15 жовтня 2015 року в загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів в селі Дмитрівка, в якій навчався Василь, відкрито меморіальну дошку на честь загиблого героя.