Погорелов Олег Вікторович народився 09.04.1978 року . В селі Петрівка , що на Луганщині . В школі захоплювався математикою та завжди брав участь в усіх спортивних заходах. Після закінчення школи вступив в економічний коледж. 

  Військову службу Олег почав з грудня 1997 року, коли проходив строкову службу у військовій частині А4559 до червня 1999 року. В січні 2001 року вирішив продовжити військову службу, вже як прикордонник, та за контрактом вступив до лав 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України. Службу проходив у відділі прикордонної служби «Троїцьке», де безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у 2014 році.

   У 2020 році за ретельне виконання своїх обов’язків і відданість Державній прикордонній служби України військовослужбовця було відзначено медаллю «За 20 років сумлінної служби».

Початок повномасштабного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року головний майстер-сержант (посмертно) Погорєлов Олег зустрів у складі відділі прикордонної служби «Троїцьке», де відразу, не вагаючись став до оборони від агресора. З лютого до липня 2022 року приймав участь у бойових діях, виконуючи бойові завдання з оборони Луганської та Донецької області, зокрема населених пунктів Сватове, Кремінна, Лиман, Райгородок та Слов’янськ.

  З січня 2023 року головний майстер-сержант (посмертно) у складі четвертого відділу прикордонної служби виконував бойові завдання з оборони та утримання позицій в районі сіл Чернещина, Копанки та Першотравневе Харківської області, де противник вів наступальні та диверсійно-штурмові дії.  Олег разом із побратимами обороняв на ВОП № 33, який неодноразово зазнавав тяжких обстрілів з ворожих танків, мінометів та автоматичних гранатометів, але, незважаючи на складність ситуації, злагоджена робота прикордонників дозволила стримати наступ противника у січні-березні 2023 року.

  З січня 2024 року разом із побратимами з другої прикордонної комендатури швидкого реагування виконував бойові завдання із відсічі та стримування армії рф в районі н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Заступав старшим на позиції «Кайман» та «Беркут». Брав участь у вогневому прикритті позиції «Беркут» під час ворожого штурму, виявивши  при цьому  неабиякий героїзм, відвагу та вміння керувати діями підпорядкованого особового складу.

   У 2001 році одружився, а вже в 2002 на світ з'явився син .Олег був гарним батьком . Завжди знаходив час на сім'ю , був підтримкою та  опорою для своєї сім'ї . Дружина Людмила розповіла, що чоловік завжди мріяв про здорову родину . « Олег завжди брав на себе відповідальність за сім’ю, включаючи фінансову підтримку, побутові справи та виховання дитини . Він намагався забезпечити стабільність і благополуччя для нас . Ми завжди були як за « кам'яною стіною». 

   25 січня 2024 року головний майстер-сержант (посмертно)Погорєлов, разом із побратимами з першої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби, виїхав на виконання бойового завдання в район н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. На той момент ворог проводив постійні штурми позицій у даному районі, артилерійські та мінометні обстріли, атакував з повітря безпілотними апаратами ударного типу та скидами вибухових снарядів з безпілотних літальних апаратів. Олег мужньо та героїчно брав участь у стримуванні наступу противника, незважаючи на чималу кількість окупантів, що штурмували позиції прикордонників. На превеликий жаль для рідних, близьких, бойових побратимів, 29 лютого 2024 року  головний майстер-сержант (посмертно) Погорєлов загинув від осколкового поранення. 

   За особисту мужність та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань з відбиття збройної агресії російської федерації на території Луганської та Донецької областей головний майстер-сержант (посмертно) Погорєлова Олега  нагороджено державною нагородою Орденом “ ЗА МУЖНІСТЬ ” ІІІ ступеня (посмертно).