9 червня на День народження донечки дружина Михайла отримала від нього останнє повідомлення “Дякую за доньку”, а в ніч на 10 червня він загинув.
 

«Ми дотепер не можемо в це повірити й оговтатись. Повернулися в Україну у повному розпачі, але нас дуже підтримали колеги Михайла і мені навіть запропонували роботу в ДСНС. Я тепер опановую нову професію радіотелефоніста. Мені дуже важко, але треба жити далі і берегти пам’ять про Михайла», - розповідає Наталія, дружина Михайла.
 

Тож Смерть застала Михайла під час гасіння пожежі, спричиненої ударами ворожих дронів по двоповерховій будівлі у селищі Великий Бурлук Куп’янського району. Раптово стався повторний приліт безпілотника, який забрав життя рятувальника.
 

Його відвага та безстрашність не мали меж, він завжди був готовим ризикувати власним життям, щоб врятувати інших. І був прикладом самопожертви, який викликав захоплення та шану серед колег та друзів.
 

Михайло Піскун залишиться в наших серцях як символ мужності та жертовності. Його велична воля й незламний дух запам'ятаються нашій країні назавжди. Його самопожертва та непохитна відданість місії служитимуть нагадуванням для нас у майбутньому. Це все згадки колег про Михайла.