Ігор Олексійович народився в містечку Лахденпох’я в Карелії. Після закінчення школи був призваний для проходження строкової військової служби. Бажання служити далі було настільки великим, що Ігор залишився проходити службу за контрактом і потрапив у 76-й гвардійський танковий полк 20-ї танкової дивізії Північної групи військ, що на той час дислокувався на території Польщі. У 1989 році закінчив школу прапорщиків при 510-му окремому навчальному танковому полку.
 

В 1994 році закінчив Інститут прикордонних військ України (екстерном) за спеціальністю “командна тактична прикордонних та мотострілецьких військ”. В 2012 році закінчив вищий навчаль-ний заклад “Східноєвропейський університет економіки і менеджменту” за спеціальністю “Правознавство” та здобув кваліфікацію юриста.
Майор Ігор Петрів віддав прикордонній службі понад 27 років, перебуваючи на посадах від командира комендантського взводу комендантської роти 1-го навчального прикордонного загону ПВУ до начальника групи – старшого викладача групи спеціальної вогневої підготовки циклу тактико-спеціальної підготовки Навчального центру підготовки молодших спеціалістів ДПСУ. З початку непроголошеної війни Ігор Петрів виконував завдання з охорони східних рубежів. Він розумів, що берегти потрібно не тільки країну, а і своїх близьких та рідних його серцю людей. Саме тому 15 березня 2014 року у складі мотоманевреної групи вибув обороняти кордони нашої держави.

З 4 липня 2014 року у складі групи добровольців, яку очолював генерал-майор Момот І. Ф., Ігор Петрів виконував завдання в зоні проведення АТО. Група налічувала 13 військовослужбовців, що здійснювали інспектування блокпостів та надання їм практичної допомоги, проводила евакуацію поранених, здійснювала супровід колон і виконувала низку завдань, які містять інформацію з обмеженим доступом. 9 липня 2014 року під час здійснення евакуації поранених з ППр “Довжанський” силами групи було ліквідовано ворожого снайпера з великокаліберної гвинтівки.
11 липня 2014 року в районі населеного пункту Зеленопілля група потрапила під обстріл “Градів”. Під час обстрілу здійснюва-ли евакуацію поранених і загиблих до визначеного пункту збору. Тієї ночі силами групи було ліквідовано групу корегувальників, чим зберегли безліч життів наших військовослужбовців під час ворожого артилерійського обстрілу.
12 липня 2014 року група здійснювала евакуацію двох поранених військовослужбовців з населеного пункту Зеленопілля до населеного пункту Амвросіївка на двох БТР-80. Близько 15.30 поблизу населеного пункту Дяково БТР-80, в якому знаходився майор, наїхав на ворожий фугас. В результаті підриву Петрів І. О. загинув.
В нього залишились дружина та донька.
 

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента України від 29.07.2014 № 619/2014 майор Петрів Ігор Олексійович нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
 

Похований майор Петрів І. О. в с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області. В серпні 2014 року рішенням сільської ради села Руська Поляна ім’ям героя названа вулиця.