Патрульний поліцейський Василь Павельєв загинув під час оборони Херсонщини від російських загарбників

Йому було лише 28 років. Поліцейський загинув 20 липня внаслідок обстрілу, виконуючи бойове завдання. Інспектор взводу №1 роти № 3 батальйону № 3 полку № 2 управління патрульної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції Василь Павельєв пішов добровольцем боронити Україну.

Василь народився 24 листопада 1994 року в м.Димитров на Донеччині, у 2017 року переїхав разом з батьками на Київщину. Цього ж року долучився до лав патрульної поліції міста Києва. Коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну поліцейський добровільно записався до зведеного загону, щоб боронити Україну від загарбників. Життя патрульного обірвалось внаслідок ворожого обстрілу. У листопаді йому мало б виповнитися 29 років. Батьки втратили єдиного сина. Загиблий мав багато друзів та товаришів по службі, які з глибоким сумом сприйняли звістку про його смерть.

Активний, веселий, порядний юнак з грандіозними планами на майбутнє. Щирий, відкритий, позитивний, мужній поліцейський. Саме таким він запам’ятався колегам. Він завжди зачаровував своєю шляхетністю та серйозним ставленням до служби. Добрий, сумлінний та самовідданий, ніколи не залишався осторонь, завжди допомагав людям. Василь дуже любив спорт. Професійно займався пауерліфтингом та виступав на змаганнях стронгменів, здобуваючи перемоги.

 «Я познайомився з Васею на початку його служби в патрульній поліції. Ми швидко знайшли спільну мову та почали товаришувати. Напарник по службі, напарник по спорту, напарник по життю… Справжній друг, на якого я міг покластися.  У день, коли Вася загинув, ми йшли пліч-о-пліч, до останнього подиху… Досі пам’ятаю той трагічний день. Це величезна втрата, адже Вася був яскравим прикладом сили, мужності, порядності та справедливості» – напарник, Андрій Лесін.

«Спокійний, розважливий, добрий. У моїй пам’яті залишились тільки добрі, світлі спогади. Війна забирає найкращих! Спочивай з миром, Герою…» – колега Інесса Данека.

«Василь був прекрасною людиною, я знав його як сильного та дисциплінованого спортсмена. Нас об’єднували спільні погляди на життя, я захоплювався його спортивними здобутками. Він був комунікабельною людиною, завжди підтримував і надихав свою команду та друзів. Спілкування з Васею було цікавим. Він помічав кожну миттєвість життя та красу природи. Любив та підтримував свою родину, яка пишалася ним… Для мене він назавжди взірець порядного, сильного, відважного поліцейського, друга та сина, який віддав своє життя за нашу незалежність», – заступник начальника УПП у місті Києві, Ярослав Курбаков.

Василь загинув унаслідок обстрілу, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України. Пишаємося подвигом мужнього воїна. Цієї втрати ми не забудемо та не пробачимо нашим ворогам. Вічна слава Герою !