Патютко Станіслав Станіславович народився 4 березня 1979 року в м. Мена. Навчався у Менській гімназії, де закінчив 1-й клас. З 1988 року (з 2 по 8 клас) навчався в Семенівській ЗЗСО І-ІІ ступенів, здобув середню освіту в Стольненській ЗЗСО І-ІІІ ступенів, яку закінчив в 1996 році.

Потім навчався в Чернігівському професійно-технічному училищі. З 1997 по 1999рр. – служба в Збройних силах України.

З 2000 року ніс службу в Державній прикордонній службі України, заочно закінчив Чернігівський педагогічний університет факультет фізичного виховання. За час проходження військової служби капітан Патютко Станіслав Станіславович зарекомендував себе як військовослужбовець, який якісно виконував поставлені завдання з охорони та оборони державного кордону. Неодноразово приймав участь у затриманні порушників законодавства з прикордонних питань під час несення служби в прикордонних нарядах. Добре знав місця можливого укриття та тактику дій порушників державного кордону України.

Був талановитим спортсменом та активістом. У спорті досяг значних результатів, оскільки був багаторазовим призером чемпіонатів Державної прикордонної служби України та кандидатом в майстри з гирьового спорту. Організовував команди з різних видів спорту на відділі прикордонної служби, які неодноразово брали участь у змаганнях та займали призові місця. Заохочував особовий склад до заняття спортом, активно пропагував здоровий спосіб життя та залучав військовослужбовців строкової служби до фізичної підготовки. 

З початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України капітан Станіслав Патютко був одним із тих прикордонників, які першими прийняли бій з російськими окупантами.

28 березня 2022 року близько 12:00 під час несення служби, в складі прикордонного наряду по обороні підступів до м. Чернігів, в недобудованій багатоповерхівці на околиці міста помітив танк Т-72 російської федерації. Проявляючи мужність та героїзм, незважаючи на ризики для власного життя, не залишив місця служби, а сповістив весь особовий склад про загрозу артилерійського обстрілу. В результаті вчасного інформування стосовно пересування ворожої техніки, капітану Станіславу Патютку вдалось зберегти життя особового складу підрозділу. До останнього утримував визначену позицію, не дозволивши противнику реалізувати план прориву та знищити групу прикордонників. Загинув внаслідок прямого влучення ворожої техніки по займаній позиції.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі капітана Патютка Станіслава Станіславовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).