Олександр Орлов народився в Донецьку. Після навчання у навчання у гірничому технікумі, працював шахтарем. Весною 2007 році був призваний до військової частини 3037 ВВ МВС України. З листопада 2007 по червень 2008 року проходив військову службу за контрактом на посадах рядового та сержантського складу. З липня 2008 року вступив на навчання до Інженерно-технічного факультету Академії ВВ МВС України. У 2013 році закінчив навчання та отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство» та офіцерське звання лейтенант. Повернувся до Донецька вже у якості офіцера Внутрішніх військ. Весною 2014 року зберіг вірність присязі Українському народові. А вже восени він — командир бойової групи окремого загону спеціального призначення Східного ТУ НГУ. Сформував групу снайперів харківської “Омеги” та до своєї загибелі був її незмінним лідером. Щороку виконував складні завдання на передовій, спеціалізувався на боротьбі проти російських снайперів, за що мав державні нагороди.

 

Повномасштабне вторгнення російської федерації підполковник Олександр Орлов зустрів у складі окремого загону спеціального призначення “Омега” Східного територіального управління Національної гвардії України. З перших днів виконував бойові завдання на околицях Харкова. Його бойова група виконувала розвідувальні функції. 26 лютого 2022 року під його керівництвом було захоплено трофейні російські вантажівки з боєприпасами до ТОС “Солнцепьок”, екіпіровкою росгвардії та документами особового складу ОМОН “Вимпел”. 27 лютого його група брала участь у штурмових діях та знищенні російських спецпризначенців, які засіли у Харківський ЗШ № 134. 28 лютого 2022 року підполковник Орлов з підлеглими взяли в полон двох російських військовослужбовців поблизу с. Кутузівка. 01 березня 2022 року бойова група Олександра Орлова евакуювала з території контрольованої противником тіло загиблого офіцера Збройних сил України. 02 березня 2023 року Орлов та його побратими відбили захоплений росіянами РСЗВ “Смерч”та здійснили пуск ракет по позиціях противника.

 

05 березня 2023 нацгвардійці під час розвідувальних дій, виявили рух колони противника поблизу Елітного, передали координати для знищення. 07 березня 2023 група Орлова вступила в бій із підрозділом ГРУ ГШ ЗС рф, який штурмував блокпост “Роза Вітрів” військової частини 3017. У цьому бою підполковник Олександр Орлов загинув від кулі ворожого снайпера.

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №319/2017

Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України. За вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов’язків
Нагородити медаллю “За військову службу Україні”

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №238/2018.

Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України
За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов’язків
Нагородити орденом “За мужність” ІІІ ступеня

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №144/2022.

Про відзначення державними нагородами України
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
Нагородити орденом “За мужність” ІІ ступеня (посмертно)

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 801/2023. Про присвоєння О.Орлову звання Герой України.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» ОРЛОВУ Олександру Олександровичу — підполковнику (посмертно).