Леонід Олександрович Никоненко народився 20 грудня 1967 року.

У 1985 році закінчив середню школу в селі Веприк. Після завершення школи навчався в ДОСААФ, після чого був призваний на службу в Афганістан. У період з квітня 1986 року по червень 1988 року старший сержант Леонід Никоненко проходив строкову військову службу, де проявив себе як відважний воїн, за що був нагороджений медаллю «Воїн-Інтернаціоналіст».

Повернувшись додому після служби, Леонід зустрів своє кохання — Ольгу, з якою згодом одружився. У подружжя народилися двоє дітей — донька Юлія та син Денис. Леонід завжди був турботливим батьком, а з часом став люблячим дідусем для двох онучок, Аріани та Дарини, яких подарувала йому донька Юлія та зять Микола.

Значну частину свого життя Леонід працював у Веприцькому лісництві Фастівського лісгоспу, де його знали як сумлінного та відповідального працівника.

07 травня 2024 року старший сержант Леонід Никоненко був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації в прикордонне відомство. 

З червня 2024 року військовослужбовець проходив військову службу в 1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Під час проходження служби на посаді в третій прикордонній комендатурі швидкого реагування військовослужбовець зарекомендував себе з позитивного боку. До службових обов'язків старший сержант Леонід Никоненко ставився відповідально. Демонстрував свої професійні якості та організаторські здібності.

15 липня 2024 року прикордонний підрозділ, у складі якого проходив службу військовослужбовець, вибув на ділянку виконання бойових завдань в оперативне підпорядкування оперативно-тактичного угрупування «Харків» у Харківській області.

Старший сержант Леонід Никоненко неодноразово залучався до бойових чергувань, демонструючи пильність та високі професійні якості, прикордонник виконував завдання з охорони та оборони позицій на ділянці відповідальності. Брав активну участь в дооблаштуванні та укріпленні ротного опорного пункту в районі н.п. Приліпки Харківської області, виконував завдання щодо матеріального забезпечення позицій підрозділу та переміщення особового складу.

27 вересня 2024 року під час виконання бойових завдань на позиціях опорного пункту «Сатурн» спостережного поста «Кощей» в районі н.п. Приліпки Харківської області, противником був здійснений мінометний обстріл внаслідок якого старший сержант Леонід Никоненко отримав поранення несумісні з життям та загинув.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший сержант Никоненко Леонід Олександрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).