Нечипоренко Максим Олександрович народився 6 липня 1996 року на Сумщині. У 2017 році закінчив Глухівський агротехнічний інститут імені С.А. Ковпака Сумського національного аграрного університету та Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка у 2018 році.

З початку широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України старший сержант Максим Нечипоренко разом з побратимами у складі бойового підрозділу одними із перших зустріли ворога та дали гідну відсіч противнику в бою на околицях н.п. Старобільськ Луганської області. Перебуваючи під інтенсивними обстрілами з мінометів різного калібру та танків противника військовослужбовці мужньо та героїчно стримували наступ переважаючих сил військ російської федерації в м. Кремінна, м. Рубіжне Луганської області та м. Лиман Донецької області.

З січня 2023 року підрозділ, до складу якого входив старший сержант Максим Нечипоренко, незважаючи на бойові втрати та безперервні ворожі артилерійські обстріли позицій, мужньо та героїчно протистоїть наступу переважаючих сил противника, щодня стримуючи ворожі атаки в районі м. Бахмут Донецької області.

27 січня 2023 року охоронці кордону, виявивши ворожу групу піхоти, чисельністю 20 окупантів, розпочали стрілецький бій. Противник підступно наступав під прикриттям своєї артилерії, маючи на меті відтіснити українські підрозділи та зайняти взводні опорні пункти в районі с. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Під час ворожого масованого артилерійського та мінометного обстрілу старший сержант Максим Нечипоренко отримав поранення несумісне з життям. 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого сержанта Нечипоренка Максима Олександровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).