Чернігівський поліцейський Дмитро Музирьов загинув, захищаючи рідне місто від російських загарбників

Він був мужнім поліцейським-захисником, кандидатом у майстри спорту, молодим науковцем. У свої 26 років Дмитро Музирьов мав безліч планів і мрій, однак його життя передчасно обірвалося під час російського обстрілу в приміському селі Киїнка, де Дмитро з побратимами боронили Чернігів від ворожої навали.

Дмитро Музирьов народився і виріс у Чернігові. У 2018 році закінчив з червоним дипломом Національний університет «Чернігівський колегіум» за спеціальністю «вчитель фізвиховання».

«Дмитро цікавився наукою, постійно прагнув до саморозвитку, мав друковані статті та виступав на конференціях. Після університету пішов до армії, звідти писав, що хотів би багато змінити на краще. Обожнював свого собаку», – розповіла про Дмитра співробітниця молодіжної політики університету Ольга Гомбалевська.

Дмитро був кандидатом у майстри спорту з веслування на каное і байдарках, деякий час працював тренером-викладачем з веслування. У складі чернігівської команди Дмитро посідав призові місця на Всеукраїнських змаганнях із драгонботу (веслування на човнах «Дракон»).

У 2019 році Дмитро випадково побачив оголошення про набір до лав поліції Чернігівщини. Того ж року він успішно пройшов конкурс.

«Робота в поліції йому подобалася. Він був дуже розумним, спокійним, витривалим. У вільний час займався спортом, постійно підтримував зв'язок з тренерами та вихованцями спортшколи, – розповідає мама загиблого Героя Тетяна Музирьова. – Взимку Діма брав свого собаку Теда породи хаскі та той катав дітлахів. Коли прийшла війна, син одним із перших став на захист України. Він навіть не розглядав варіанту, що може вчинити інакше. Пам’ятаю його слова: «Мамо, я захищатиму наше місто!» Під час сильних обстрілів і бомбардувань Чернігова ми з чоловіком і з Тедом ховалися у бомбосховищі. Дмитро інколи приходив провідати нас. Заспокоював, хвалився, що спіймав диверсанта. Напередодні обстрілу у Киїнці Дмитро на хвильку заглянув у бомбосховище, щоб пересвідчитися, що у нас все нормально. Тед тоді наче щось передчував: завжди стриманий і вихований пес, він помчав через все укриття назустріч Дімі та кинувся йому в обійми. Довго не міг відійти від господаря. Це була наша остання зустріч з Дмитром…»

Поліцейський  героїчно виконував свій службовий обов’язок та до кінця стояв, захищаючи рідне місто від ворога.

Дмитра Музирьова за його подвиг було посмертно відзначено орденом «За мужність» III ступеня.