Пам’яті хмельницького поліцейського Валентина Медвідя, який загинув на передовій під час захисту країни від ворога

Майор поліції Валентин Медвідь обіймав посаду начальника сектору превенції відділення поліції №2 Хмельницького райуправління поліції. Понад 21 рік свого життя він присвятив службі в органах внутрішніх справ, пройшовши шлях від оперуповноваженого та дільничного інспектора до керівника, якого поважали як колеги, так і звичайні громадяни. У складі зведеного загону Нацполіції «Захід» брав участь у бойових діях проти окупанта. Загинув на Сумщині 21 січня 2025 року під час ворожого обстрілу позицій.

— Він був не кабінетним керівником: їздив з нами на відпрацювання, завжди допомагав, якщо підлеглі чогось не знали, — говорить капітан поліції Саманта Карвацька. — Загибель Валентина Андрійовича — це дуже велика втрата для кожного з нас.

Про відкритість та небайдужість Валентина Медвідя говорять всі його колеги. Серед них і Ярослав Ільков, з яким Валентин служив разом близько 12-ти років:

— Я завжди міг до нього звернутися, — говорить поліцейський. — І в будь-який час доби, навіть якщо Валентин мав якісь власні проблеми, він все одно приходив на допомогу.

Валентин Медвідь близько 15-ти років пропрацював у Зарічанському відділку поліції, який обслуговував північну частину обласного центру. Колеги навіть жартували, що Заріччя — це Медвідь, а Медвідь — це Заріччя.

— Він справді був душею цього відділку, — продовжує друг і колега Ярослав Ільков. — Люди, які приходили туди, перше, що питали, — чи є Медвідь. — А вже потім чи то заяви писали, чи просто зверталися за порадою.

Також Валентин Медвідь був прикладом чудового сім’янина. З дружиною Альоною вони прожили більше 20-ти років разом і виховували двох чарівних доньок — Юлію та Злату.

19-річна Юлія пішла слідами батька. Зараз вона закінчує 2-й курс Харківського національного університету внутрішніх справ і в майбутньому буде слідчою.

— Я з дитинства завжди була з татом, їздила з ним на роботу, — розповідає Юлія. — І вже після 9-го класу твердо вирішила, що буду поліцейською. Тато мене повністю підтримав. Був поряд під час усіх вступних випробувань і постійно повторював, що у мене все вийде.

Валентин Медвідь свого часу ніс службу в зоні АТО/ООС в Донецькій області, і коли розпочалось повномасштабне вторгнення, без вагань вирішив, що за можливості долучиться до бойових підрозділів поліції.

У складі зведеного загону Нацполіції «Захід» воював на Сумщині. Загинув 21 січня 2025 року на бойових позиціях під час ворожого обстрілу. Поховали Героя на Алеї Слави в Хмельницькому.