Народився 9 січня 1995 року в смт Черкаське Слов’янського району Донецької області. У 2013 році закінчив Слов’янський професійний ліцей залізничного транспорту імені П.Ф. Кривоноса. Із червня 2015 року до жовтня 2016 рік проходив строкову службу в Збройних Силах України.

У лавах ДСНС — із 28 грудня 2016 року. Сержант служби цивільного захисту, працював пожежним-рятувальником 38 державної пожежно-рятувальної частини 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області.

Із дитинства Олег був прикладом доброти та відданості, завжди готовий допомогти в будь-який час та ситуації. Спогади рідних і близьких про щасливі моменти разом з ним наповнені теплом і радістю, які ніколи не згаснуть.

“Знав його майже все своє життя, мій найкращий друг, із дитинства ми були поруч. У школі сиділи за однією партою, потім разом проходили строкову службу у ЗСУ, разом прийшли в ДСНС та потрапили до однієї частини, в один караул. На моєму весіллі він був свідком, у майбутньому мріяли стати кумами. Але, на жаль, не судилося. Для мене він не помер, а пішов на небо за підвищеним рангом виклику”, - розповідає друг та колега Станіслав Одаренко, командир відділення 38 державної пожежно-рятувальної частини.

У колег і друзів лишилося багато добрих спогадів про Олега, кожен згадує його з усмішкою, як чуйну людину, сміливого чоловіка з відкритою душею і готовністю підтримати, чим може.

4 березня 2024 року був останній виїзд Олега. У с. Маяки Краматорського району виникла пожежа через ворожий обстріл. Надзвичайник у складі чергового караулу виїхав на ліквідацію загорнання, однак під час роботи рятувальників ворог завдав повторного удару. Олег отримав травми, несумісні з життям, і загинув на місці.

“Це був звичайний день, заступили на добове чергування, особовий склад займався згідно розпорядку дня. Дуже добре пам’ятаю той сонячний день. Отримавши виклик про пожежу ми зібралися та поїхали на місце виклику. Прибувши на місце виклику розпочали ліквідацію загоряння. Орієнтовно через 40 хвилин сталося жахливе - вибух. Олег Мартиненко та Богдан Равлик опинились буквально в епіцентрі вибуху, на відстані близько 5 метрів. Троє рятувальників отримали поранення, а хлопці, на жаль загинули. Вони були такі молоді... Велика втрата для нашої сім'ї рятувальників", - згадує друг і колега Данило Биков, начальник караулу 38 державної пожежно-рятувальної частини.

В Олега залишилися мати та бабуся, яких він дуже сильно любив та оберігав. Вони виховали справжнього чоловіка. Чоловіка, безмежно відданого професії, готового ризикувати власним життям заради порятунку інших.

Пам’ять про Олега Мартиненка назавжди у серцях колег та рідних. Його відданість роботі, непохитна воля й безмежна людяність вражають. Його життя - приклад того, як треба жити і працювати.

Олег Мартиненко у 2020 році нагороджений Почесною грамотою ДСНС України.