Василь Мариніч народився 19 жовтня 2001 року в селі Тараски, що на Вінниччині. Навчався у загальноосвітній школі рідного села, після чого вступив до Бердичівського медичного коледжу, де здобув спеціальність фельдшера. Молодий хлопець обрав медицину, аби допомагати людям, та навіть не підозрював, що згодом його знання рятуватимуть життя на полі бою.

14 січня 2021 року Василя призвали на військову службу у військову частину 3008 Національної гвардії України Західного оперативно-територіального об’єднання. Завдяки медичній освіті він став бойовим медиком, отримав звання молодшого сержанта і був направлений у бойовий підрозділ.

Через вісім місяців служби Василь добровільно вирушив на схід України, де тривав запеклий опір російській агресії. Попри ризики, він не лише надавав медичну допомогу пораненим побратимам, а й особисто брав участь у бойових діях.

9 квітня 2022 року неподалік населеного пункту Солодке Донецької області, за кілометр від українських позицій, розвідка помітила рух ворожих сил. Дві ворожі групи наближалися з тимчасово окупованої території. Воїни Національної гвардії та морської піхоти вступили у бій, знищивши більшість окупантів.

Під час флангового маневру, в якому брав участь і Василь, двоє ворогів опинилися в оточенні та намагалися здатися. Один з них раптово схопив зброю й відкрив вогонь. Василь миттєво зреагував і знешкодив його. Іншого вдалося взяти в полон — пізніше він зізнався, що ліквідований військовий був їхнім командиром. У ворогів вилучили тактичні карти, рації та інші важливі документи.

Тієї ж ночі, 9 квітня о 23:00, ворог розпочав потужний артилерійський обстріл українських позицій, який тривав до 4:30 ранку 10 квітня. Під час цього обстрілу загинув молодший сержант Василь Мариніч. Разом із ним віддали життя за Україну майстер-сержант Микола Лановенко та старший солдат Владислав Ком’яков. Згодом розвідувальна група виявила тіло Василя, а за 500 метрів — тіла його побратимів.

У рідному селі Тараски на будівлі школи, де навчався Василь, відкрили меморіальну дошку на його честь. Це символічне місце пам’яті про мужнього юнака, який віддав своє життя за Україну.

Указом Президента України від 05.05.2022 №308/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 

Наказом командувача Національної гвардії України від 18.07.2022 №221 Василь Мариніч навічно занесений до списку особового складу військової частини 3008 Західного територіального об’єднання Національної гвардії України.