У селі Грабове, що на Одещині, 2 січня 1991 року в сім’ї Лужанських з’явився син, якого назвали Віктором. У 2005 році юнак закінчив місцеву загальноосвітню школу I-III ступенів та згодом вступив до професійно-технічного аграрного училища міста Кодима, де отримав професію маляра, штукатура. 

У 2015 році був призваний по мобілізації до лав Держприкордонслужби. Проходив службу в Котовському прикордонному загоні, нині Подільський. У складі ОБПК «Котовськ», виконував бойові завдання в місті Бахмут Донецької області. Потім звільнився. Але згодом, на початку повномасштабного вторгнення збройних сил рф на територію України, повторно призвався. Брав участь у звільненні Чернігівської області та виконував завдання на Донецькому напрямку в місті Слов’янськ.

26 лютого 2022 року Віктор Лужанський прийняв рішення призватися на військову службу по мобілізації та в подальшому долучився до прикордонної комендатури швидкого реагування 24 прикордонного загону, в складі якої виконував бойові завдання на державному кордоні, де зарекомендував себе з позитивної сторони.

14 лютого 2023 року старший сержант Віктор Лужанський переведений до 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

З 03 липня 2023 року Віктор Лужанський після проходження підготовки, вибув у складі третьої прикордонної комендатури швидкого реагування на виконання бойових завдань в Луганську область де виконував бойове розпорядження в районі н.п. Сергіївка Сватівського району Луганської області. 

Завдяки навичкам старшого сержанта Віктора Лужанського, було не одноразово зупинено ворожі спроби захопити вогневі позиції.

03 листопада 2023 року відповідно до бойового розпорядження, старший сержант Віктор Лужанський, вибув у складі евакуаційної групи на позицію «Ротманс» в район н.п. Сергіївка Луганської області.

З самого початку руху групи у складі 6 військовослужбовців, в якій перебував старший сержант Віктор Лужанський, противник вів спостереження за прилеглою територією з дронів та здійснював періодично обстріли з артилерії та мінометів. Ворог постійно обстрілював лісосмугу «Лапа» до якої рухались військовослужбовці. Протягом декількох годин група не могла вийти з укриття, так як противник постійно коректував свою артилерію за допомогою БПЛА. Під час перебування в бліндажі старший сержант Віктор Лужанський намагався вести вогонь по ворожому БПЛА, щоб противник не міг коректувати вогонь своєю артилерією.

Після завершення артилерійського обстрілу група військовослужбовця, в якій перебував Віктор Лужанський, продовжила рух до визначено місця, але через деякий час після продовження руху група знов потрапила під артилерійський обстріл, та почала шукати найближче укриття. Рухаючись до укриття старший сержант Віктор Лужанський наступив на невідомий вибуховий пристрій та внаслідок отриманих поранень загинув.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший сержант Лужанський Віктор Валентинович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).