Луцик Богдан Петрович народився в багатодітній родині шахтарів 11 серпня 1982 року в с. Сілець Львівської області.

Військовий закінчив Сокальську санаторну школу, після цього навчався в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя. Згодом пішов працювати шахтарем на шахту “ Візейська”, де пропрацював 12 років, згодом працював на шахті “ Великомостівська” та “ Надія”.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Богдан Луцик добровільно приєднався до лав Державної прикордонної служби та був направлений для проходження військової служби до 3 прикордонного згону. 

У березні 2022 року старший солдат Богдан Луцик, в складі групи прикордонників, забезпечував стримування ворожої агресії на околицях н.п. Лиман, а також здійснював підготовку вогневих рубежів у районі н.п. Слов’янськ Донецької області.

З січня по квітень 2023 року старший солдат Богдан Луцик у складі четвертого відділу прикордонної служби мужньо та героїчно виконував бойові завдання в районі н.п. Чернещина Харківської області. Службу ніс безпосередньо на взводному опорному пункті № 41. По підрозділу, у якому служив прикордонник, ворог постійно здійснював мінометні та артилерійські обстріли, втім Богдан Луцик сміливо брав участь у відбитті численних збройних нападів ворога на позиції прикордонників, виявляючи справжню відвагу й власним прикладом мотивував побратимів. Під час несення служби на спостережному пункті він помітив ворожу диверсійно-розвідувальну групу й за допомоги РПГ здійснив її обстріл, примусивши противника відступити.

З 11 січня 2024 року військовослужбовець виконував завдання на Бахмутському напрямку в районі н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області в складі третього відділу прикордонної служби другої прикордонної комендатури швидкого реагування. Здійснював оборону вогневої позиції «Жук», відзначившись при цьому сміливістю та героїзмом. Був завжди готовий прийти на допомогу побратимам, не зважаючи на складну ситуацію та постійний вогневий контакт з ворогом. 

Не зважаючи на шквальний вогонь міномета артилерії, старший солдат Богдан Луцик мужньо та самовіддано виконував поставлене завдання. Під час виконання завдання 14 січня 2024 року військовослужбовець отримав вибухові та осколкові поранення несумісні з життям. 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший солдат Луцик Богдан Петрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).