Юрій народився у селищі Залісся, що було околицею Чорнобиля Київської області. Невдовзі після трагедії на Чорнобильській АЕС населення села було виселене в інші населені пункти Київщини. Юрій проживав у Димері. Закінчив Державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Працював у школі вчителем фізкультури.

 

На початок повномасштабної війни чоловік служив у лавах Національної гвардії України. Був командиром відділення у 4-й бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. Він був хорошим батьком і люблячим чоловіком. Найменша донечка навіть не встигла з ним познайомитись. У нього було багато друзів, які його любили. Були мрії, які не здійсняться. 

 

"Після того, як він був мобілізований у 2015 році, він не бачив себе в іншій сфері, окрім військової. Я і діти просили його залишитись, а він сказав: «Хто навчить молоде покоління, якщо не я?», – розповіла дружина Світлана.

 

16 березня 2022 року російсько-окупаційні війська вели штурмові дії позицій нашої батальйонно-тактичної групи в районі населеного пункту Рубіжне Луганської області. Молодший сержант Юрій Логвиненко у складі штурмового підрозділу вирушив на багатоцільовому легкому броньованому тягачі на передові позиції та почав вести вогонь  під прикриттям броні з ручного протитанкового гранатомету по ворожих бетонних укріпленнях, у результаті чого здетонували боєприпаси і на позиціях незаконних збройних формувань пролунала низка вибухів. Після вибухів, під прицільним ворожим кулеметним вогнем, Юрій стрілецьким вогнем прикривав відхід особового складу групи для поповнення боєкомплекту, перегрупування та зайняття більш вигідних позицій для ведення бою. Об 11:27 ворожий гранатомет поцілив у броньований тягач, із-за якого вів вогонь військовослужбовець, пролунав вибух. Молодший Логвиненко отримав важкі проникаючі вогнепальні уламкові поранення, несумісні з життям.

 

Поховали захисника на Лісовому цвинтарі у Києві.

 

Вдома на Юрія чекали дружина і троє дітей.

 

Указом Президента України від 25.04.2022 №276/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі молодший сержант Юрій Логвиненко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).