Народився 3 травня 1990 року у селі Берестове Бердянського району Запорізької області. У 2012 році закінчив Бердянський державний педагогічний університет, у 2017 році - Національний університет цивільного захисту України. 

Після строкової служби у 2013 році вирішив присвятити своє життя порятунку людей. 

У квітні 2014 року Валерій став пожежним-рятувальником 23 державної пожежно-рятувальної частини управління ДСНС України у Донецькій області, із грудня 2016 року був призначений на посаду начальника караулу. 

Унаслідок військової агресії росії проти України місто Маріуполь із 2 березня 2022 року знаходилося в облозі та під постійними артилерійськими обстрілами й авіаударами армії рф. У місті було знищено об’єкти критичної інфраструктури, був відсутній зв’язок, водо-, тепло-, газо- та електропостачання. Рятувальники надавали допомогу місцевому населенню та евакуйованим з інших населених пунктів громадянам, підвальне приміщення адміністративної будівлі управління ДСНС також стало прихистком для цивільних. 
 

Із ризиком для життя, незважаючи на постійні обстріли, капітан служби цивільного захисту Валерій Лєсной постійно виїжджав на чолі караулу на ліквідацію наслідків обстрілів та порятунку людей. 
 

11 березня 2022 року ворожим мінометним обстрілом пошкоджено будівлю пожежного депо. На жаль,Валерій отримав осколкові поранення та загинув на місці. Того дня він знаходився на добовому чергуванні та перебував в приміщенні гаражу. 
 

Сміливість та відвага Віталія, його мужність та професіоналізм, уміння оперативно приймати рішення, особливо у складних, небезпечних ситуаціях завжди будуть зразком для рятувальників і всіх співробітників ДСНС, а світла пам’ять про надзвичайника житиме у серцях рідних, друзів та колег завжди. 
 

«Валерій був справжнім офіцером, професіоналом своєї справи. Був порядною, чесною та скромною людиною. Я пам’ятаю Валерія з першого дня служби, ще пожежним-рятувальником, а надалі закінчивши вищий навчальний заклад він став начальником караулу. Із першого дня повномасштабного вторгнення він до останнього дня свого життя він виїжджав на ліквідації пожеж і надзвичайних ситуацій, рятуючи людські життя, попри постійні обстріли міста Маріуполь, ризикуючи власним життям. Валерій залишиться в нашій пам’яті та наших серцях! Ми пам’ятаємо…», - ділиться спогадами друг і колега Сергій Пишнограєв. 
 

Без коханого чоловіка залишилась дружина, без люблячого батька — син, без турботливого сина - батьки, а родина рятувальників – без надійного та професійного колеги.