Іван Валерійович Лилик, 03 грудня 1990 р. н., зростав і навчався в Ірпені.

Був відомим представником колективу Army Legion (ЦСКА, Київ). 

Він брав участь у знакових навколофутбольних подіях кінця 2000-х – початку 2010-х років, серед яких дербі з "Динамо", виїзди до Севастополя, Львова, Миколаєва, Черкас та інших міст.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Іван Лилик займався волонтерством, допомагаючи людям в рідному регіоні і на сході в найгарячіших точках. 

15 жовтня 2024 року Іван Лилик був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України. 

21 листопада 2024 року прикордонник ввійшов до складу бойового підрозділу, а саме до прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації н.п. Мена) 105 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

З 21 листопада по 13 грудня 2024 року військовослужбовець у складі прикордонної комендатури швидкого реагування проходив бойове злагодження підрозділу в 242 загальновійськовому навчальному центрі поблизу н.п. Гончарівське Чернігівської області.

З 14 грудня 2024 року старший солдат Іван Лилик виконував бойові завдання на ділянці відповідальності 3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України – на Харківському напрямку, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні 1 бригади оперативного призначення «Буревій» Національної гвардії України.

25 грудня 2024 року старший солдат Іван Лилик заступив на бойове чергування на спостережну позицію «Честер» в районі н.п. Глушківка. У зв’язку з мінометними обстрілами, захід на позицію здійснювався в темний час доби.

27 грудня 2024 року противник здійснив мінометний та артилерійський обстріл по спостережній позиції «Честер» в районі н.п. Глушківка Куп’янського району Харківської області. Внаслідок обстрілу з старшим солдатом Іваном Лиликом було втрачено зв’язок.

Спостережна позиція «Честер» перебувала під постійним ворожим вогнем. Масовані мінометні та артилерійські обстріли позиції в батальйонному районі оборони противником не припинялися. Старший солдат Іван Лилик вважався зниклим безвісти.

Із-за щільного та постійного мінометного та артилерійського обстрілу з боку противника лише 06 січня 2025 року військовослужбовцями першого відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування вдалось підійти до спостережної позиції «Честер» та розпочати проведення евакуації загиблих військовослужбовців.

07 січня 2025 року тіло старшого солдата Івана Лилика доставлено до моргу в н.п. Шевченкове. Старший солдат Іван Лилик загинув 27 грудня 2024 року в результаті руйнування тіла, ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків.

Іван Лилик був українським волонтером, працював у муніципальній варті н.п. Гостомеля. Був готовий до військової служби, підбадьорював та надихав своїх побратимів, вселяв в них силу та впевненість на перемогу. 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший солдат Лилик Іван Валерійович нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).