Лепетюк Євген Федорович народився 13 травня 1995 року у селі Тавільжанка Харківської області, але будучи ще маленьким разом із батьками переїхав до села Березівка що на Луганщині, тут і проходило його дитинство та юнацькі роки. 

Після закінчення школи Євген пішов навчатись до Старобільського ліцею ім.Т.Г.Шевченко де здобув професію водій машинного крану. Згодом Лепетюк Євген Федорович проходить строкову службу,та складає присягу на вірність Батьківщині. Після закінчення служби,Євген повернувся до рідного села де працює в аграрній сфері водієм. 

28.04.2020 року Лепетюк Євген Федорович добровільно підписав контракт,та вступив до лав Луганського Прикордонного Загону ім.Героя України полковника Євгенія Пікуса. Там Євген знаходить нових друзів, з якими з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Луганської та Донецької області. Пробувши пів року в зоні бойових дій Євгена та його побратимів виводять на ротацію до Закарпаття, де до нього виїхавши з окупації, приїздить дружина разом з сином. По закінченню ротації Євген знову вирушив на захист Батьківщини у місто Бахмут Донецької області.

 У квітні 2023 року повернувшись вже на Рівненську область, Лепетюк Євген Федорович стоїть на захисті кордонів з Білорусією. 19.09.2023 року був нагороджений нагрудним знаком "Відмінний Прикордонник ".

 01.06.2023 року Євген вирушив на навчання в місто Толедо, Іспанія, здобувши багато нової інформації для подальшої оборони нашої країни,був дуже вдячний побратимам з Іспанії за теплий прийом,та нові знання. Повернувшись до України Євген проходить навчання, де отримує диплом оператора безпілотних літальних апаратів, та отримує рівень допуску《С1》,що надає право:споряджати та готувати до використання БпАК 《NEMESIS BMH》.

 24.01.2024 року після навчання Лепетюк Євген Федорович вирушив до побратимів на захист Донецької області. Завдяки здобуттю нової інформації та навчанню, Євген разом з побратимами успішно нищив ворога на лінії зіткнення. 

Загинув Лепетюк Євген Федорович 17.02.2024 в районі н.п.Кліщіївка під час ворожого обстрілу,отримав травми не сумісні з життям. Свій вічний спокій знайшов на Франквщині, поховали Євгена на алеї Героїв міського кладовища. У Євгена залишився маленький син,та любляча родина,які пишаються та ніколи ніколи не забудуть його.