Олександр Кузьменко
10 листопада 1972, Україна, Черкаська область, м. Черкаси
4 липня 2025, Україна, Харківська область, с. Вовчанськи Хутори

Старший солдат Кузьменко Олександр Іванович військову службу в Державній прикордонній службі України проходив з 19 січня 2025 року.
В квітні 2025 року прибув з Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота для подальшого проходження служби в 11 прикордонному загоні.
З травня 2025 року безпосередньо брав участь у відбитті збройної агресії російської федерації на території Харківської області в складі прикордонної протитанкової застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону.
Доказом його відваги та професійності були дії в районі н. п. Вовчанські Хутори Харківської області. З травня 2025 року до своєї загибелі старший солдат Олександр Кузьменко безперервно здійснював оборону позицій на передньому краї оборони поблизу н.п. Вовчанські Хутори Вовчанського району Харківської області. В ході запеклих боїв він брав активну участь у відбитті численних штурмів противника. Діючи хоробро та рішуче, продемонстрував високу стійкість та професіоналізм. Незважаючи на переважаючі сили ворога та щільний артилерійський вогонь, він разом із побратимами втримав позиції, не допустивши прориву противника на визначеному напрямку.
Під постійним натиском противника мужньо виконував завдання з оборони, займався спостереженням за діями ворога та інженерним облаштуванням вогневої позиції. Під час штурмових дій противника, не зважаючи на активність БпЛА зі скиданням боєприпасів та ведення щільного вогню, проявивши високі морально-вольові якості та самовідданість, особисто виніс на плечах з-під обстрілу пораненого побратима, переніс його у відносно безпечне місце та надав першу медичну допомогу. Під час виходу з позиції, потрапивши під артилерійський обстріл з боку противника, він не залишив пораненого, організував його подальшу евакуацію, ризикуючи власним життям.
14 червня 2025 року противник за підтримки бронетехніки та артилерії, здійснив спробу захопити позицію, яку обороняв старший солдат Олександр Кузьменко разом із побратимами. В ході запеклого бою він вступив у безпосередній контактний бій із загарбниками та особисто знищив двох ворожих солдат зі стрілецької зброї. Завдяки рішучим та злагодженим діям група захисників не допустила прориву і захоплення позиції противником.
27 червня 2025 року було помічено, що противник малою групою в кількості трьох військовослужбовців в пішому порядку намагався провести розвідку боєм. Завдяки чітко скоординованим діям з різних позицій, старший солдат Олександр Кузьменко разом із побратимами завдали противнику вогневого ураження. Вся ворожа група була повністю знищена.
З 03 по 04 липня 2025 року, виконуючи бойове завдання, відповідно до бойового розпорядження командира 113 окремої бригади територіальної оборони, на позиції поблизу н. п. Вовчанські Хутори Харківської області, під систематичними ракетно-артилерійськими та мінометними обстрілами, ударами FPV-дронів, старший солдат Олександр Кузьменко стійко тримав оборону у зоні відповідальності підрозділу.
04 липня 2025 року Олександр спільно з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України та Силами оборони України вів оборонний бій з наступаючими силами противника в районі н. п. Вовчанські Хутори Харківської області. Діючи рішуче на передньому краї оборони, надавав невідкладну допомогу побратимам та брав безпосередню участь у відбитті атак ворога. Разом із побратимами старший солдат Олександр Кузьменко зміг відбити наступ ворожої групи з чотирьох осіб за підтримки бронетехніки та артилерійського обстрілу. Проте противник завдав потужного вогневого ураження із застосуванням 120-мм міномету та ударів FPV-дронів. Внаслідок цього старший солдат Олександр Кузьменко отримав дуже тяжкі поранення. Від отриманих бойових поранень Олександр загинув на місці.
Старший солдат Олександр Кузьменко своїм особистим прикладом стійкості та незламності надихав особовий склад прикордонної протитанкової застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону на виконання бойових завдань.
За особисту мужність, самовіддану службу та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань з відбиття збройної агресії російської федерації на території Харківської області, старший солдат Кузьменко Олександр Іванович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Додаткові файли

Олександр Кузьменко
10 листопада 1972, Україна, Черкаська область, м. Черкаси
4 липня 2025, Україна, Харківська область, с. Вовчанськи Хутори
Старший солдат Кузьменко Олександр Іванович військову службу в Державній прикордонній службі України проходив з 19 січня 2025 року.
В квітні 2025 року прибув з Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота для подальшого проходження служби в 11 прикордонному загоні.
З травня 2025 року безпосередньо брав участь у відбитті збройної агресії російської федерації на території Харківської області в складі прикордонної протитанкової застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону.
Доказом його відваги та професійності були дії в районі н. п. Вовчанські Хутори Харківської області. З травня 2025 року до своєї загибелі старший солдат Олександр Кузьменко безперервно здійснював оборону позицій на передньому краї оборони поблизу н.п. Вовчанські Хутори Вовчанського району Харківської області. В ході запеклих боїв він брав активну участь у відбитті численних штурмів противника. Діючи хоробро та рішуче, продемонстрував високу стійкість та професіоналізм. Незважаючи на переважаючі сили ворога та щільний артилерійський вогонь, він разом із побратимами втримав позиції, не допустивши прориву противника на визначеному напрямку.
Під постійним натиском противника мужньо виконував завдання з оборони, займався спостереженням за діями ворога та інженерним облаштуванням вогневої позиції. Під час штурмових дій противника, не зважаючи на активність БпЛА зі скиданням боєприпасів та ведення щільного вогню, проявивши високі морально-вольові якості та самовідданість, особисто виніс на плечах з-під обстрілу пораненого побратима, переніс його у відносно безпечне місце та надав першу медичну допомогу. Під час виходу з позиції, потрапивши під артилерійський обстріл з боку противника, він не залишив пораненого, організував його подальшу евакуацію, ризикуючи власним життям.
14 червня 2025 року противник за підтримки бронетехніки та артилерії, здійснив спробу захопити позицію, яку обороняв старший солдат Олександр Кузьменко разом із побратимами. В ході запеклого бою він вступив у безпосередній контактний бій із загарбниками та особисто знищив двох ворожих солдат зі стрілецької зброї. Завдяки рішучим та злагодженим діям група захисників не допустила прориву і захоплення позиції противником.
27 червня 2025 року було помічено, що противник малою групою в кількості трьох військовослужбовців в пішому порядку намагався провести розвідку боєм. Завдяки чітко скоординованим діям з різних позицій, старший солдат Олександр Кузьменко разом із побратимами завдали противнику вогневого ураження. Вся ворожа група була повністю знищена.
З 03 по 04 липня 2025 року, виконуючи бойове завдання, відповідно до бойового розпорядження командира 113 окремої бригади територіальної оборони, на позиції поблизу н. п. Вовчанські Хутори Харківської області, під систематичними ракетно-артилерійськими та мінометними обстрілами, ударами FPV-дронів, старший солдат Олександр Кузьменко стійко тримав оборону у зоні відповідальності підрозділу.
04 липня 2025 року Олександр спільно з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України та Силами оборони України вів оборонний бій з наступаючими силами противника в районі н. п. Вовчанські Хутори Харківської області. Діючи рішуче на передньому краї оборони, надавав невідкладну допомогу побратимам та брав безпосередню участь у відбитті атак ворога. Разом із побратимами старший солдат Олександр Кузьменко зміг відбити наступ ворожої групи з чотирьох осіб за підтримки бронетехніки та артилерійського обстрілу. Проте противник завдав потужного вогневого ураження із застосуванням 120-мм міномету та ударів FPV-дронів. Внаслідок цього старший солдат Олександр Кузьменко отримав дуже тяжкі поранення. Від отриманих бойових поранень Олександр загинув на місці.
Старший солдат Олександр Кузьменко своїм особистим прикладом стійкості та незламності надихав особовий склад прикордонної протитанкової застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону на виконання бойових завдань.
За особисту мужність, самовіддану службу та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань з відбиття збройної агресії російської федерації на території Харківської області, старший солдат Кузьменко Олександр Іванович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ