Василь Володимирович народився 27 квітня  1982 року у селі Видерта, Камінь-Каширського району, Волинської області в сім’ї колгоспників. Ріс тихим, спокійним хлопчиком, наче розумів, що у батьків дуже багато роботи. Адже мали чимале господарство, город, будували новий будинок. Хоча вихователів у Василя вистачало. Крім батьків були ще бабуся, дідусь, прабабусі і, звичайно, братик Сашко, який був старший на 4 роки і 6 місяців.

Василь змалечку цікавився будівництвом (всі пальці були сині від того, як старався навчитись забивати цвяхи). Самотужки навчився вирізати по дереву. Його роботи ще й досі зберігають рідні. Згодом купив токарний станок. Мав дуже багато друзів, усім старався допомагати. За це його всі любили і поважали. Коли народилась менша сестричка Олена, то саме він проводив з нею найбільше часу.  Діти росли дружно, горою стояли один за одного, захищали від усього. Саме тому і Олександру,  і Олені дуже важко змиритися із загибеллю брата.

Коли повернувся із армії, дізнався про хворобу матері, яка незадовго померла. Через декілька років помер і батько. Про дітей турбувалася бабуся, яка безмежно любила онуків. Старший брат вже був одружений. А Василь, щоб забезпечити себе і сестру їздив на заробітки, ніякої роботи не цурався, умів вправно все виконувати.

Василь був неодружений, але мав кохану дівчину, з якою планував майбутнє після війни.За час проходження служби в Державній прикордонній службі України молодший сержант Василь Куцик зарекомендував себе позитивно. Військовослужбовець був вірним військовій присязі та виконанню військового обов’язку. Завжди точно та своєчасно виконував поставлені перед ним завдання. Сумлінно вивчав військову справу.

В 2000-2001 роках молодший сержант Василь Куцик проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. До Державної прикордонної служби України молодший сержант Василь Куцик призваний під час мобілізації на особливий період 07 березня 2022 року.

Він з квітня по липень 2023 року у складі прикордонної комендатури швидкого реагування 6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України виконував бойові завдання на Авдіївському напрямку.

З 20 січня по 23 квітня 2024 року вчергове виконував службові (бойові) завдання пов’язані із безпосередньою участю у бойових діях в оперативно-тактичному угрупуванні «Донецьк» на Авдіївському напрямку Донецької області.

23 лютого 2024 року, під час відбиття ворожого штурму на позиції «Пікассо», особисто ліквідував двох окупантів та поранив ще одного.

24 лютого 2024 року, внаслідок ворожого штурму позиції «Пікассо», особисто знищив одного окупанта.

01 березня 2024 року, під час ворожого обстрілу позиції відділення «Канада», надав домедичну допомогу пораненому побратиму та викликав евакуацію чим врятував йому життя.

03 березня 2024 року, під час відбиття штурму на позиції відділення «Канада», молодший сержант Василь Куцик виявив ворожого кулеметника та ліквідував його.

12 березня 2024 року, під час відбиття ворожого штурму на позиції «Пікассо», особисто знищив трьох окупантів.

13 березня 2024 року, на позиції «Пікассо», під час евакуації пораненого військовослужбовця, прикривав вогнем евакуаційну групу, де особисто знищив двох окупантів та змусив ворога відступити.

16 липня 2024 року Василь Куцик вибув у складі прикордонної комендатури швидкого реагування в розпорядження начальника 4 прикордонного загону для виконання бойових завдань в Харківській області.

05 серпня 2024 року, перебуваючи в складі групи на спостережній позиції «Калина» в н.п. Сотницький Козачок Харківської області, під час штурму позиції противником, знищив трьох осіб ворожої піхоти та одного противника поранив.

09 серпня 2024 року, під час мінометного обстрілу спостережної позиції «Калина» в н.п. Сотницький Козачок Харківської області, отримав важке осколкове поранення грудей та живота. Був негайно евакуйований до Центральної районної лікарні міста Золочів Харківської області, де о 11.25 під час проведення реанімаційних заходів було констатовано біологічну смерть військовослужбовця.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі молодший сержант Куцик Василь Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).