Народився Костянтин Георгійович 10 травня 1958 року в місті Запоріжжя. Проходив службу в батальйоні спеціального призначення «Донбас» на посаді начальника посту збору та обробки інформації відділення зв’язку взводу матеріально-технічного забезпечення. 

Загинув 31 січня 2015 року поблизу м. Вуглегірськ Артемівського (нині Бахмутського) району Донецької області. Повертався разом із товаришами по службі до м. Дебальцеве з нічної розвідки в с. Чорнухине. Бійців атакував противник, зав’язався бій, під час якого Костянтин Георгійович Ковальов отримав травми, не сумісні з життям, і загинув. У тому ж бою загинули старший солдат резерву Сергій Бєляєв «Папа», молодший сержант резерву Кадир Магомедов «Карат», солдат резерву Сергій Мякотін «Твердий», солдат резерву Олександр Копиця «Дадді», солдат резерву Андрій Реута «Медок».

У батальйоні «Донбас» він був наче батько для своїх побратимів: завжди про всіх піклувався, з готовністю допомагав у скрутну хвилину. Мріяв про те, щоб неназвана війна закінчилась і його близькі не зазнали горя на своїй землі.

Зі слів побратимів: «Завжди спокійний і врівноважений, проте був рішучим і безстрашним, коли потрібно було відстоювати честь і гідність України». 

Мріяв повернутися до рідної домівки, щоб продовжувати займатись улюбленою справою. Костянтин Георгійович Ковальов жадав дожити до того часу, коли в Україні настане мир та лад і його Батьківщина процвітатиме. 

Похований у м. Дніпрі.

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).