Народився Олександр 22 квітня 1999 року в селі Мар’янівка, що на Київщині.

 

Служив старшим механіком-водієм у 4-й бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України.

 

З початку повномасштабної війни упродовж кількох місяців разом з побратимами мужньо тримав оборону Луганщини. Також він допомагав місцевим жителям виїхати з міста Рубіжного, яке перебувало під регулярними невпинними обстрілами. 

 

26 квітня 2022 року група з 50 місцевих жителів Рубіжного у цивільних автобусах намагался евакуюватися з міста. Старший солдат Олександр Ковальчук прикривав автобуси, намагаючись перенести увагу окупаційних сил на себе. Проте штурмова група противника хотіла зірвати відкриття гуманітарного коридору. Коваль вступив у бій та стримував просування ворога, щоб не дати змоги їм захопити автобус. Під час чергового обстрілу в центральній частині міста, військовий отримав кульове поранення в голову, не сумісне із життям. 

 

Похований Олександр Ковальчук 29 квітня у рідній Марʼянівці.

 

За сумлінне виконання службових обов'язків, відданість Військовій присязі та Українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, особисту мужність і відвагу в складних умовах загрози життю та здоров’ю старший солдат Ковальчук Олександр Анатолійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно).