Косько Олександр Васильович народився 3 серпня 1984 року в Києві. В дитинстві захоплювався спортом, футболом, з самого дитинства дуже любив природу. Після одруження переїхав до дружини в село, ближче до лісу та річки, був рибаком, протягом деякого часу став єгерем, його професіоналізмом захоплювалися навіть досвідчені мисливці. Після повномасштабного вторгнення Олександр без найменших вагань пішов до лав Національної гвардії України, щоб захищати свою батьківщину. Один з його побратимів сказав: «Олександру від життя було потрібно дуже мало, але тим що він мав особисто, він ділився дуже щедро». 

Олександр був завжди веселим, сміливим, мав гарне почуття гумору та багато друзів.

Проходив службу на посаді старший водій 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го батальйону оперативного призначення 4-ї бригади оперативного призначення Гвардії наступу «Рубіж».

Він завжди мотивував людей йти в бій. Проявляв доблесть і мужність,  Для Олександра поняття «солдатська честь» було не пустим звуком, а життєвим правилом. Усміхнений, життєрадісний, завжди на позитиві, його харизма підіймала настрій побратимам та надавала підтримку у важку хвилину.

24 травня 2022 року, поблизу міста Рубіжне Покровського району Луганської області, під час виконання бойового завдання Олександр загинув, отримавши поранення несумісні з життям. Він до останнього подиху був вірним своїм побратимам та Батьківщині. Попри все, він зі зброєю в руках став на захист України, виконуючи громадянський обов’язок за покликом серця. 

Його усміхнене обличчя завжди залишиться світлим променем у пам’яті його друзів та рідних. Спочивай з миром, хоробрий сину української землі!

На честь Олександра перейменована вулиця в селі Вахівка Вишгородського району Київської області.

Від Димерської селищної територіальної громади нагороджено «Пам’ятним знаком Почесний громадянин Димирської селищної територіальної громади».

Указом Президента України від 24 січня 2023 року № 29 нагороджено Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).