Коновал Олег Григорович народився 2 вересня 1982 року в місті Конотопі Сумської області. 

За час проходження служби в Державні прикордонній службі України старший майстер-сержант Олег Коновал зарекомендував себе відповідальним та сумлінним військовослужбовцем. З почуттям патріотизму ставився до виконання покладених на нього завдань щодо захисту інтересів України на державному кордоні. Своєю службовою діяльністю вносив значний внесок у здійснення заходів щодо захисту Державного суверенітету, забезпечення територіальної цілісності та забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Луганській області.

З початку повномасштабного воєнного вторгнення російської федерації старший майстер-сержант Олег Коновал у складі бойового підрозділу одними із перших зустріли ворога та дали гідну відсіч противнику в бою на околицях м. Щастя Луганської області. Перебуваючи під інтенсивними обстрілами з мінометів різного калібру та танків противника, військовослужбовці безстрашно стримували наступ переважаючих сил військ російської федерації.

З січня 2023 року військовослужбовець продовжував з побратимами-прикордонниками, у складі Сил оборони України самовіддано виконувати бойові завдання із оборони с. Ковалівка Сватівського району Луганської області. 

20 березня 2023 року противник перейшов у наступ, застосовуючи танкові та артилерійські обстріли. 

Українські оборонці змушені були відійти на позиції другого оборонного рубіжу. Старший майстер-сержант Олег Коновал був у складі групи силової підтримки, особисто забезпечував прикриття передової групи. Під час відходу з військовослужбовцем був втрачений зв'язок. 21 березня 2023 року група евакуації 3 прикордонного загону повернулась на місце зіткнення у пошуку зниклого побратима. Тіло Олега виявили на полі бою. Він загинув смертю Героя, не відступивши назад, до останнього захищав Батьківщину.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший майстер-сержанта Коновала Олега Григоровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У смутку чорнім рік минув оцей,

 Він кожен день наповнював нас болем. 

Олегу, рідний, ти живеш з Творцем, 

І вже навіки став для нас Героєм.

 Вже рік, як линув до Небесних Лав,

 У Царстві Божім захищаєш небо.

 Там службу іншу мирно розпочав,

 Де вічний спокій назавжди у тебе.

 А ми з дітьми лишились на землі, 

Тут інший світ, де так багато горя.

 Тобі "привіт" понесли журавлі 

І ту любов, що відібрала доля.

 Ми прийдемо туди, де ти лежиш,

 Де спочиваєш під величним стягом.

 А діти плачуть. Ти до них мовчиш.

 Душа моя наповнюється жахом.

 Ми так сумуєм за твоїм теплом, 

За усмішкою, щирими очима.

Та мертва тиша тут, попід хрестом.

 І все життя щасливе за плечима.

 Дивлюсь на фото, а в очах життя:

 Маленьку Дашу ти тримав в обіймах.

 А потім Катю, світле це дитя...

 Минуле залишилось на світлинах.

 А що тепер?! Лиш спогади сумні,

 Бо у кінці тебе війна забрала.

 Немає барв для мене навесні...

 Нас доля так жорстоко покарала. 

В серцях дітей продовження твоє,

 У тих очах твій погляд у майбутнє.

 А в душах те, що сили нам дає:

 Це віра, ніжність та любов могутня.

 Вже цілий рік ти з Господом живеш,

 Та пам'ять гріє серце почуттями.

 Ніколи в наших душах не помреш,

 Бо ти Герой, тримаєш щит над нами.

 Твої вуста цілую кам'яні. 

Ти поглядом шепочеш:

 "Не журіться! 

Судилось так загинути мені.

 За всіх Героїв Господу моліться.

 Я Україну захищав, як міг.

 Мої рідненькі, не тужіть, не треба.

 На жаль, я смерть таки не переміг...

 Та вас люблю аж від землі, до неба."

 Автор: Ольга Киця.