За час проходження військової служби молодший сержант Віктор Карпенко зарекомендував себе патріотом, відданим обов’язку та присязі Українському народові.

З 1994 року по 1998 рік проходив строкову військову службу у Державній прикордонній службі України.

14 серпня 2024 року був призваний Конотопським районним центром комплектування та соціальної підтримки до Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота.

21 вересня 2024 року після навчання був направлений до 3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

З жовтня 2024 року старший солдат Віктор Карпенко з побратимами другої прикордонної комендатури швидкого реагування виконував бойові завдання в районі н.п. Курдюмівка Донецької області.

02 жовтня 2024 року разом з побратимами отримав бойовий наказ на оборону вогневої позиції «Вепр» в районі північніше н.п. Курдюмівка Донецької області в смузі оборони 28 окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

06 жовтня 2024 року від старшого вогневої позиції «Вепр» надійшла доповідь про те, що противник здійснив скид гранати з безпілотного літального апарату типу «Мавік» по вогневій позиції. В наслідок детонації боєприпасу молодший сержант Віктор Карпенко отримав поранення не сумісні з життям, загинув.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі молодший сержант Карпенко Віктор Вікторович нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).